Помер Юрій Шухевич. Разом з ним відходить у минуле епоха визвольних змагань українського народу у ХХ сторіччі.
Син командира УПА Романа Шухевича, політв’язень московських концтаборів, активний учасник національного відродження і відновлення української державності у 1991 році, безкомпромісний до ворогів України.
Останнім часом спілкувався із Юрієм Шухевичем виключно телефоном, навіть не підозрюючи, що він на лікуванні в Німеччині.
Його сильно зворушила смерть Дарії Гусяк, зв’язкової Романа Шухевича і він як міг домагався, щоб влада віддала їй належну шану.
Юрій Шухевич – один із авторів закону про державне визнання ОУН і УПА борцями за незалежність України. Він сильно дорожив цим законом і намагався дбати про кожного українського ветерана. Не приховував радості, що такий закон існує і пишався ним.
Він дуже хотів, щоб 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді ДШВ ЗСУ було присвоєно ім’я генерал-хорунжого, головнокомандувача Української повстанчої армії Романа Шухевича. І не тому, що йшлося про батька, а тому, що вважав московсько-українську війну продовженням війни, яку вела УПА, а значить її неодмінно треба завершити розгромом Москви.
Я втратив товариша і порадника, думкою якого дорожив.
Царство небесне, шановний і дорогий друже! Вічна пам’ять!
P.S. Від імені Проводу ОУН складаю щирі співчуття родині і друзям покійного.
Богдан Червак