Представники духовенства Православної Церкви України та Української Православної Церкви 5 липня провели зустріч на території Софії Київської. Вони узгодили "декларацію порозуміння" і закликали ієрархів розпочати офіційний діалог між УПЦ і ПЦУ. Представники духовенства повідомили, що у міжконфесійних стосунках вбачають єдність поглядів "у засудженні війни, яку розв’язала путінська Росія проти суверенного народу України".
Також у ПЦУ і УПЦ засуджують деструктивну позицію Московської патріархії, яка "перетворилася на "прислугу" путінського режиму і благословляє російських агресорів на кровопролиття". Представники церков також відмовилися від "агресії, стереотипів, упередженості й мови ультиматумів та ворожнечі у спілкуванні один з одним та в публічному просторі та закликали ієрархів розпочати офіційний діалог між УПЦ і ПЦУ вже до Дня Хрещення Київської Русі-України, який минулоріч був визначений як День української державності".
Добра новина, але, очевидно, втілити її в життя буде дуже непросто. Чи моєжлдиві такі процеси у нашій області? Чи готові єпископи та вище духовенство єпархій домовлятися і йти на поступки? Ситуацію коментує єпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк: «Наскільки мені відомо, у цій зустрічі не взяв участь жоден єпископ. Такий своєрідний рух знизу. Чи буде з цього користь, не знаю. Наша мета – об'єднання всіх православних України в одній Церкві. Тому дієвішим би було, коли б усі ці священики доєдналися до ПЦУ, а наразі вони залишаються в РПЦвУ(?), а діалог вибудовується так, ніби вони представляють ще одну українську церкву, якою вони не є, а залишаються фактично лише підрозділом РПЦ. У нашій області процес об'єднання поволі рухається, вважаю малоймовірним такий формат спілкування через позицію Іоасафа та Боголєпа, а місцеві священики, котрі мають підтримку громади і проукраїнську позицію, завжди можуть долучитися до ПЦУ. Інші – просто лукаві служителі культу, котрі добре знаючи що є частиною РПЦ, до цього часу брешуть, що є якоюсь українською церквою».