Що таке історія без філософії? Просто набір суперечок академічних істориків. І ті суперечки вже завели в такі глухі кути суспільство, … що виходити з них доведеться десятиліттями. А з деяких глухих кутів і набагато довше, розплачуючись сповна.
Грунт, на котрому стоїть наша історія, повинен лежати в часовому проміжку, який не похитнути й не підірвати. А історія повинна в ньому пустити потужне коріння, щоб її не пригнув ніякий чужий вітер. Врешті решт, скільки б не сперечались історики «під яким берегом Дніпра рухався човен Катерини II», то головними будуть не береги, не човен, і не сам Дніпро, а Катерина. В історичній науці ми заперечуємо очевидне і вимагаємо нескінченний перелік умовностей для підтвердження.
Багато країн будують часовий фундамент своєї історії від зворотнього – національної ідеї, котра написана для багатьох поколінь вперед. Рим датований по легенді, Москва по пізній правці в літопис, Казань по знайденій монеті. Датування в Україні – історикам потрібний "документ з підписом Катерини II та візою Леніна." Ну, й обов'язково в контексті власної дисертації.
Коли глянути на наші міста – Запоріжжя (Протовче 10 ст.), Дніпро (Пересічень 9 ст.), Маріуполь (Домаха 15 ст.), Миколаїв (Вітовка 14 ст.), Одеса (Кочубіїв 15 ст.), Київ (Київ 5 ст.), Чернігів (Чернігів 9 ст.), Львів (Львів 13 ст.), Луцьк (Луцьк 11 ст.), Вознесенськ (Сокілець 15 ст.), Чугуїв (Шурукань 11 ст.), Олешки (Олешшя 11 ст.)... І не факт що вони не існували раніше. В них жили люди, котрі утворили нинішній народ України.
Міста існували, змінюючи назви. Ніякого "Дикого Поля" нам ні Петро, а ні Катерина не дарували. Та і інших земель ніхто не дарував. А ті "щедрі чужинці" лиш чужинці, що тимчасово потрапили в нашу історію. Ми тут жили з давніх часів. Ми повноцінна країна зі своєю історією на усій території. Чому б не взяти такий погляд за основу бачення минулого?
Філософський ґрунт для історії повинен лежати в правильному часовому періоді. Непохитному і твердому для України.
P.S. Може існувати і інше бачення. Але воно має працювати для наступних поколінь. Багато міст в Європі і Росії знищувались війнами і пожежами, вимирали від епідемій, але вони не переривають свою історію. Це тільки ми прискіпливі такі в датуванні.
Юрій Фоменко
Фото: Погляд на місто крізь тисячоліття.