П’ятикласник Всеволод тепер вчиться у Британії. Ось що розповіла його мама Ірина Кокшарова:
«Дійство минулої п’ятниці навіть у мене викликало культурний шок.
Дітей вчили …протестувати! (Але те, що це навчальний момент, діти, звісно, не знали).
Від школи батькам надійшов лист зі «сценарієм», щоб вони були в темі і підтримали це вдома: «СЕО (посада генерального директора або голови правління) школи хоче засадити шкільне футбольне поле деревами. В нього домовленість з друкарнею. Посадить дерева — будуть книжки. Продадуть книжки — школі дадуть гроші. За гроші куплять нове обладнання в школу.
Діти організують протест за усіма правилами, поборються, подискутують. І на наступному тижні директорка оголосить, що знайдене нове місце під посадку дерев. Діти перемогли систему великопосадовців, змогли захистити свою територію слушними доказами й правильними методами».
Отож, зранку на зборах директорка сумно оголосила дітям, про плани школи стосовно футбольного поля, показала відеозапис СЕО, запитала їх думку. І почалось…
Сєвкина вчителька розказала їм, як колись біля школи був прекрасний сад, а тепер там парковка. В школі було 35 вчителів і тільки вона з іншою вчителькою вийшли на протест проти забудови — їх двох виявилось замало для зміни рішення і сад залили асфальтом. Тож, діти зібрали підписи по класах щодо засадження футбольного поля деревами, підрахували загальні дані — 323 «проти» і 8 «за».
Зробили плакати «Save our field» (особливо улюблена Сєвкина тема, навіть не пішов бігати, малював найбільший плакат «щоб до СЕО дійшло»)
Зробили відеозвернення. Написали есе з «тисячами доказів», чому школі потрібне поле.
(написання есе для Сєви схоже на катування, проте він дуже любить оце «по-перше, по-друге, по-сто сорок п’яте… ОТЖЕ!» Заради поля Сєва залюбки писав цього разу есе і я ввечері переслухала майже тисячу доказів до ОТЖЕ):
На полі діти грають не тільки в футбол, а й в крокет, нетбол, доджбол, регбі… Це спорт і розвиток дітей, а це перемоги й медалі для школи!
А дівчата з шкільної команди нетбола, взагалі кожного тижня (!) привозять медалі з чемпіонату. А це рейтинг школи! Якщо вони не будуть там тренуватися, рейтинг школи впаде. І в такому разі СЕО навіть можуть звільнити (йому це треба? Він до цього був хороший).
А ще клуби і групи продовженого дня — це ж місце, де вони проводять всі заняття!
А ще ці дерева будуть рости 50 років і їх потім знову зрубають на книги.
Що гроші для школи можна заробити іншим шляхом, наприклад, чемпіонатами з платним входом.
Дівчата зі шкільної спортивної команди сіли на полі в мовчазний протест. Інша група розмалювала обличчя та сканувала лозунги біля поля (ще одна улюблена Сєвкина тема). І, як каже Сєва, хтось навіть кинув каміння в трактор (або йому так здалося, бо бачив, як хтось замахувався), але вчителі всіх заспокоїли, пояснюючи, що мирне протестування може перерости в хуліганство і тоді наслідки будуть інші – вже для протестувальників.
Щодо організації «сценарію», то все було цілком реально — від огорожі поля, пари робітників, привезених саджанців дерев та … трактора.
Мирний протест ввечері закінчився виступом директорки, яка повідомила, що поки рішення СЕО не змінилось. Але він згоден засадити лише пів поля, на що діти категорично не погодились і обіцяли протестувати з понеділка знову.
Судячи з коментарів у батьківському чаті, всі діти глибоко прониклися протестом і віра в їхні власні сили неймовірно зросла!
Сєвка ж, коли почув, як я дивлюсь вчора відео СЕО з щотижневого шкільного звіту, кричав: «Виключи його, я чути його голос не можу! Розказує нам про win-win (це корисна навичка взаємодіяти в стилі виграв-виграв), а це зовсім не win-win! І, взагалі, може він вже утік кудись з країни, як Янукович!»
Вважаю, що зроблена колосальна робота школи, вчителів у формуванні свідомості дітей, соціалізації, світогляду, пріоритизації і в підтриманні віри у власні сили дітей.
Ну, і написання есе, звісно, теж».
А що скажуть наші педагоги?
Оксана Нетрибенко: «На перший погляд ніби круто, але мене бентежать кілька моментів:
– що буде з дітьми, коли вони дізнаються, що їх ошукали, що насправді, то була навчальна задача, а жодної реальної перемоги вони не отримали;
– чи зможуть діти довіряти після цього батькам та вчителям;
– як батьки та вчителі зможуть після цього говорити про цінність чесності та довіри?
Симуляція це дуже потужний інструмент, але за умови, що учасники в курсі, що вони грають в гру. І ця гра має бути правильно завершена, а учасники виведені з неї грамотно.
Ну, і відрефлексовано процес».