Треті за останні пів року вибори ректора грядуть у Центральноукраїнському педагогічному університеті імені Володимира Винниченка. 27 травня утретє (а якщо враховувати по два тури у попередніх двох виборах, то вже уп’яте) обиратиме наша педагогічна еліта собі ректора.
Перипетії попередніх описані-переписані, повторювати їх немає сенсу. Тільки ж на відміну тих, невдалих для педагогічного університету виборів, кандидати тоді були достойніші, та й коло їхнє (особливо під час другого підходу до виборчих скриньок) було куди ширше. Нині ж на сайті менш як за тиждень до виборів з’явилось аж два кандидати: нинішній виконуючий обов’язки ректора Євген Соболь (досі жодних аргументів публічно так і не прозвучало, чому ж саме він призначений в.о., які має переваги над іншими науковцями?), та уже завсідник виборів одіозний Валерій Радул.
І тут, хоч круть, хоч верть – всюди, як кажуть, смерть. Радул свій, ще педінститутський, і професор, і доктор наук, але ж свого часу вщент скомпрометував себе прислужництвом владі і був навіть звільнений нею ж, не добувши термін свого попереднього ректорства. А Соболь – знавець прав інвалідів (його докторська дисертація – «Діяльність органів публічної влади щодо реалізації і захисту прав і свобод інвалідів: адміністративно-правова теорія і практика»), ніби й не свій, та в тренді нинішніх владців – юрист. Що тут скажеш?
Ну, що ж, думаю, Валерій Радул повернеться у крісло ректора. А от чи стане ця перемога демократії визначною позитивною віхою для педуніверситету?
Світлана Орел