Лідером у рейтингу ставлення серед місцевих політиків Олександрії є Сергій Кузьменко. Позитивно до нього ставляться 71% опитаних, нейтрально — 19%, негативно лише — 9%. Такими є результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного протягом першої декади жовтня нинішнього року.
Моделювання виборів міського голови з такими ж кандидатами як у жовтні 2020 року, показало, що за Сергія Кузьменка проголосувало б сьогодні 75,2% тих, хто визначився і прийшов би на дільниці. За Степана Цапюка віддали б свої голоси 22,5%, за Володимира Трофименка — 0,1%. У порівнянні з минулим роком рейтинг Сергія Кузьменка зріс майже на 20 відсоткових пунктів.
І це дуже не традиційна для України тенденція. У нас довіра до тих, кого ми обираємо у керівні крісла на всіх рівнях – від місцевого до державного, тримається дуже короткий час. І не завжди залежить від об’єктивних чинників. Швидше спрацьовує принцип бочки із солоними огірками: потрапив у владу, як свіжий огірок у бочку, значить скоренько станеш таким, як усі.
Сергій Кузьменко демонструє іншу тенденцію. Тим більше, він добре зарекомендував себе і на вищій посаді – голови облдержадміністрації, на якій протримався фактично найдовше і звільнений був не через недовіру чи низькі показники – закінчився строк повноважень президента, який його призначив. Встиг побувати і народним депутатом.
Багато хто скаже – де Олександрія чи Головківка, а де президентське крісло? Але ж ви бачите, який кадровий голод панує у наших верхах? Країна просто задихається від нестачі компетентних і порядних керівників. Ясна річ, Сергій Анатолійович на піаніно не грає і у цю мить подібна персперктива видається майже фантастичною. Але у нього є все, аби вона стала реальною. Слід тільки готувати потужну команду, знаходити справжніх професіоналів і, головне, порядних і чесних у провідних сферах життя країни і йти командою. Гроші на розкрутку є. Досвід і авторитет набуваються.
Світлана Орел