Учора в Україні тривала фактично надзвичайна подія – шахтарі уранових шахт перекрили три ключові дороги основних напрямків. До таких радикальних заходів людей спонукало ставлення уряду до проблем уранової галузі, яка уже другий рік буквально знищується неграмотними діями влади у енергетичній сфері.
Численні звернення, пікетування облдержадміністрації, Кабміну, міністерства енергетики, врешті офісу президента результату не дали. Ні з Кабміну, ні з офісу президента ніхто не вийшов до наших шахтарів
І лише коли шахтарі перекрили дороги, у тих кабінетах, хочеться вірити, взялися за голови. Відбулася нарада з участю президента. Про неї з’явилась інформація у інтернеті, але під вечір чомусь хутко зникла.
Перекриття доріг тривало десь із 9.30 ранку до 14.30. Голова профспілки шахти «Інгульська» Михайло Мельник розповів:
– Ясна річ, ми хотіли діяти і діяли мирними і законними способами. Але ігнорування наших пікетів у столиці переповнило чашу терпіння колективу і люди вирішили піти на такий радикальний крок. Профспілка ж завжди буде стояти на боці інтересів робітників.
Працівники щахт звільнили проїзд на дорогах лише після того, як до них приїхав голова ОДА Андрій Назаренко і запевнив, що він напередодні пізно увечері мав зустріч із прем’єр-міністром і той гарантував, що до кінця тижня ДП «Схід ГЗК» одержить 200-250 мільйонів гривень, аби розрахуватися із боргами по зарплаті та нагальними витратами життєдіяльності шахт. Обіцяно також було, що у Міненерго буде створена робоча група за участю усіх зацікавлених сторін, щоб розібратися зі становищем в урановій галузі. Одним із варіантів виходу із критичного становища може стати кредит під державні гарантії обсягом до одного мільярда 800 мільйонів гривень, який піде на модернізацію шахт задля зменшення собівартості продукції. Зокрема йдеться про погашення заборгованості перед обленерго і перехід на пряме постачання електроенергії з «Енергоатому».
Врешті, держава за бажання має чимало важелів, щоб розрулити ступор у галузі. Сумно тільки, що для цього доводиться вживати таких радикальних заходів.
Проблема ще й у тому, щоб ці обіцянки у черговий раз не залишились тільки словами. Бо ж енергетичний комплекс України – це потужна дійна корова для ряду найкрупніших олігархів, які мають набагато більше впливу у владних кабінетах, ніж шахтарі, їхні профспілки чи й керівники видобувних підприємств.
Саме тоді, коли шахтарі перекривали дорогу, НАБУ оприлюднило інформацію, що слідство у справі "Роттердам+" зафіксувало факти, які можуть свідчити про вплив групи компаній "ДТЕК" – ініціатора запровадження формули, на кадрові призначення у владі, наслідком чого стала кардинальна зміна позиції профільного міністерства у питанні відшкодування збитків, завданих через дію формули. Йдеться також про перехоплкні розмови менеджерів ДТЕК щодо призначення Ольги Бусловець на керівну посаду у міністерстві. Вона, до речі, теж збирала наради, щоб вирішити проблеми уранової галузі, але, як бачимо, вони тільки поглибились.
Чи вистачить в уряду сили і волі змінити ситуацію, щоб уранодобувна галузь працювала на користь країни і людей?