День осіннього рівнодення – його день. Але ми про це забули. А точніше не знали, бо ці знання у нас давно відібрали. Світовид був у великій пошані у наших далеких предків. він вшановується в день осіннього рівнодення, бо це одна із чотирьох енергетичних точок року, які споконвіку визначалися людьми як свята природної сили.
У первісному, язичницькому значенні, ім’я СВІТОВИД або ще називають СВЯТОВИД, означало наділений чудодійною і добротворною силою. Це Бог Світла і Святості.
Оригінал цієї скульптури було знайдено в серпні 1848 року в садибі Личківців біля села Гусятин на Поділлі (на Тернопільщині), в обмілілій річці Збруч. Датований він 9-10 ст. н.е. Але, на жаль, оригінал ми не побачимо в Україні. Бо він займає одне із найпочесніших місць серед експонатів Краківського музею. Мечислав Потоцький подарував цю унікальну пам’ятку язичницької доби – зображення слов’янського божества, Краківському науковому товариству. 12 травня 1851 року статую привезли до Кракова. Вона була виставлена в залі Ягеллонської бібліотеки. Наприкінці 1858 – початку 1859 років вона була представлена на першій виставці старожитностей і з тих пір є гордістю музейної колекції. (На фото я біля копії Світовида, яка знаходиться на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпря́нщини, що в Переяславі Київської області).
Світовид — чи не єдина пам’ятка дохристиянських часів, що дійшла до нас неушкодженою.
Дослідники пов’язують з культом Святовида і залишки жертовника 5-8 сторіччя, виявленого в 1908 р відомим археологом Вікентієм Хвойкою на Старокиївській горі, звідки древнє головне божество Святовид і був скинутий у Дніпро при хрещенні Володимиром Русі, та залишки капища на території сучасного Святошина в Києві.
Цінні знання про природничі космічні цикли, які відслідковували наші предки, знищені нав’язаним християнством, яке насадило їм клеймо «поганські». Знищені не тільки фізично, але й ментально, буквально випалені зі свідомості людей. Але зверніть увагу, як через це зображення далекі пращури передали нам все таки свої сакральні знання.
Ця скульптура – чотирибічна, а по вертикалі – триярусна, бо Енергія Всесвіту проявляється у семи чинниках. Чотирикутник символізує не тільки чотири сторони світу, але, можливо, й пори року давнього хліборобського календаря, що залежали від фаз Сонця.
В українських енциклопедичних книгах дається детальний опис символіки Світовида як Бога світла і святості. Верхній ярус зображає небо і слов’янських богів, середній – землю, а нижній – пекло. Верхня частина ідола оформлена у вигляді округлої шапки з хутряною опушкою, під шапкою – чотири обличчя верховних слов’янських богів — Лада, Мокоша, Перун й Дажбог.
Перстень тримає Лада — богиня весни, врожаю і кохання. Була опікункою шлюбу. Із рогом у руці — богиня долі Мокоша. До неї по заступництво зверталися породіллі. Меч-блискавка й кінь — на зображенні Перуна — покровителя грози, грому й інших небесних явищ, а також війни. Четверта постать – це божество із солярним символом /колесо-сонце/ Дажбог покровитель плодовитості та сонячного світла. П’ятий бог – Велес, зображений внизу як основа, на якій тримається вся світобудова. У середньому ярусі– зображені земні люди – фігури чоловіків і жінок, які ніби ведуть хоровод.
У храмах Світовида відбувалися урочисті всенічні Богослужби, рівнозначні Великоднім. Наші предки вважали Силу Світовида Вселенською, яка є світлом мудрості.
А що ми знаємо про Світовида?
Зінаїда Куценко