Васал Китаю путлер заявив 3 листопада ц. р.: «Ординці поводилися нахабно, жорстоко. Але вони не зачіпали головного – нашої мови, традицій, культури, на що претендували західні завойовники». Яка ж це була мова? Данець по батькові, швейцаро-француз по матері, Володимир Даль (1801-1872) зібрав і видав «Толковый словарь живаго великорускаго языка».
До речі, перша назва його була такою: «Толковый словарь велікорускаго наречія рускаго языка». Російські владці всіх часів — від царських до теперішніх — зробили все, щоб ця справжня назва словника “забулася”. Цей 4-томник у «Википедии» є, але БЕЗ ПЕРЕДМОВИ. А в ній автор акцентує увагу на разючій схожості або тотожності північних словес із українськими лексемами. І зауважує: «В направлении Владимира и Рязани язык этот, при смешивании народа с чудскими племенами, приобрел тут и там иную окраску».
Про прадавні слова Даль пише:«Вот, для примера, некоторые из них, записанные в разных северных губерниях: НОВГОРОДСКОЙ: Пончохи – чулки. Черевики – башмаки. Свитка – сермяга. Швец – портной. Почекать – подождать. Позвонец – колокольчик. Домовище – гроб. Орать – пашать. Пѣун – потух (мирское пивень). Чуть, чуять – слышать. Хоронить – прятать. Даси – дашь. Ослон – стул. ОЛОНЕЦКОЙ [це терени сучасних Ленінградської області та південної Карелії. – В. Д. ]: Ледачий – плохой. Худоба – имущество. Робить – работать. Слухать – слушать. Голосить – выть, плакать. ВОЛОГОДСКОЙ: Бажи(а)ть – желать. Гоготать – болтать, говорить. Год, годи – довільно. Долонь – ладонь. Дядина – жена дяди. Робить – работать. Хлюпать – ходить по грязи. Смаковать – вкушать. Що – что. Добродий – добродетель. Завсе – всегда. Добре – хорошо. Зараз – тотчас. Осмокотать – обсосать. Притулиться – прислониться. Опинаться – мешкать».
Зупинюсь. Бо якщо додати приклади з Архангельської, Пермської і Тверської губерній, то всього «некоторых» – 77 лексем. Ну, процитую ще один переклад із "російської" на російську: «Горѣлка – водка» (Тверська губернія)…
«Википедия» в статті про Володимира Даля наголошує, що його словник «остаётся для учёных основой знаний О ТОМ РУССКОМ ЯЗЫКЕ [вирізнення моє. – В. Д.], на котором говорил народ до того, как распространилось стандартное школьное обучение».
Ця АСИМІЛЯЦІЙНА церковно-приходська система освіти – з єдиними навчальними планами та методиками – утверджувалася лише з 1786 року. Тоді в містах почали діяти 4-класні, в містечках і великих селах – 2-класні школи. В них, звичайно, не було місця українізмам, яких тисячі й тисячі зафіксував «КОзак Луганский», – це письменницький псевдонім нашого земляка-лексикографа.
Віталій Довгич, кандидат філологічних наук