Поряд із військовими діями агресора не менш загрозливим для нас є й падіння економіки. Опитування Європейської бізнес-асоціації показало, що 42% малого та середнього бізнесу не працюють. Ще 31 відсоток призупинили, але хочуть відновити діяльність, а 4 відсотки планують закрити бізекс взагалі.
Очікується, що далі ситуація буде покращуватися: частина бізнесу перевезе потужності на відносно мирні території, інша – оптимізує логістичні ланцюжки.
Напередодні військового вторгнення банківська система України перебувала в стабільному стані. Живих грошей, тобто коштів у вигляді залишків на коррахунках і депозитних сертифікатів НБУ на рахунках у банків було більш ніж достатньо. Це дозволило системі впоратися з панічним зняттям готівки в перші дні війни. Жоден український банк не впав, а два російські державні банки – Промінвестбанк та "донька" Сбербанку РФ – були виведені з ринку на другий день війни. Їх вкладникам гроші має повернути ФГВФО. З 24 лютого регулятор видав банкам 125 млрд грн рефінансування і знизив тиск на гривню завдяки валютним обмеженням, що теж сприяло стабільній роботі банківської системи.
2021 році в Україні був рекордний урожай і велика його частина ще в країні. Якщо сівбу не зірвуть, у країні буде забагато зерна. У таких умовах уряду необхідно балансувати, щоб, з одного боку, вберегти країну від голоду за найгірших сценаріїв, а з іншого – не зіпсувати зерно.
Залежно від тривалості та інтенсивності війни сукупні втрати України вимірюватимуться сотнями мільярдів доларів. Шмигаль уже заявив, що мова йде про 565 млрд дол. Цю суму має компенсувати агресор, тобто російські платники податків. Долучатимуться до відбудови і західні партнери.
В умовах війни однією з опор української економіки може стати ІТ-сектор. Лише за 2021 рік ця галузь зросла на 36% і принесла країні 6,8 млрд дол експортної виручки. Це галузь, у якій працюють 285 тис спеціалістів. IT-компанії швидко адаптувалися до роботи в нових умовах, провівши масову релокацію персоналу. Попри війну продуктивність фахівців знизилася лише на 10%.
А яка ситуація у нашому краї? Її коментує виконавчий директор обласного відділення УСПП Сергій Бедзай:
– Як економіка в цілому, так і бізнес зокрема, ще не стикалися з вражаючими наслідками воєнних дій. Вимушений перехід на воєнну колію, змусило деякі підприємства, а це близько 45%, призупинити частково або повністю виробничу діяльність. Порушені взаєморозрахунки, логістика, з’явилася загроза заборгованості заробітних плат, є інші проблеми і наслідки. Тільки на підприємствах роботодавців та ФОП, що належать до обласного відділення УСПП, працюють більше 18 тисяч працівників, які опинилися в обмежених правах і умовах. Сьогодні, як ніколи, потрібна дієва солідарність бізнесу і влади.
Продовжують працювати в таких непростих умовах ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань", ПАТ "Кіровоградграніт", ПАТ КБ "Приват-Банк", швейна фабрика "Зоряна", НВП "Радій", ТОВ "Друкмаш-Центр", підприємства сільського господарства активно готуються до посівної. Представники малого і середнього бізнесу поновлюють надання послуг у сфері торгівлі, побуту, громадського харчування.
Обласне відділення УСПП, об'єднання організацій роботодавців, інші громадські об'єднання сьогодні працюють над пропозиціями адресних допомог бізнесу: в частині надання кредитних канікул, спрощення ведення бізнесу та пом'якшення податкового навантаження. Підтримується постійний зв'язок із суб'єктами господарювання, документується фактична ситуація на підприємствах, вивчається потенціал можливостей.
Наш край сьогодні не тільки бере активну участь в розміщенні переселенців з інших регіонів, а готовий створити умови, розмістити і допомогти в перенесенні бізнесу з територій бойових дій.