Зміст і дискусії кліматичної конференції ООН COP 28, що тривла в Дубаї, свідчать про важливі геополітичні зсуви: Європейський Союз та США закріплюють курс на заміщення викопного палива, а Росія намагається протидіяти цьому, втягуючи Бразилію до ОПЕК+ та гуртуючи навколо себе нафтогазові диктатури. Яким буде місце України в цьому протистоянні та з якими меседжами туди приїхали світові лідери?
З чим Україна приїхала на COP 28
Україна вже вдруге організовує власний павільйон у межах кліматичної конференції ООН. Цьогоріч він представлений інсталяціями, що розповідають про нищівні наслідки російської агресії для довкілля, а також про стійкість та сміливість українців на шляху до "зеленої" відбудови держави. На заходах у павільйоні говорили про потенціал відновлюваної енергетики України та її роль у досягненні цілей сталого розвитку Європи, "зелену" реконструкцію, наслідки змін клімату в окупованому Криму, а також про вплив збройних конфліктів на довкілля.
4 грудня відбулася дискусія про важливість "зеленого" переходу для України, до якої долучилися європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон, міністр енергетики Герман Галущенко, помічник державного секретаря США з Бюро енергоресурсів Джеффрі Паєтт та представники енергетичних компаній.
Ключовий меседж заходу – Україна прагне стати провідним хабом "зеленої" енергетики в Європі, розвиваючи власне виробництво енергії з відновлюваних джерел у партнерстві з ЄС та США. "Війна показала, що розвиток відновлюваних джерел енергії важливіший, ніж питання генерації. Це елемент енергетичної безпеки", – підкреслив Галущенко.
У той же день генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко підписав меморандум про взаєморозуміння з данською фірмою Vestas щодо розширення проєкту Тилігульського вітропарку в Миколаївській області. Його перша черга була побудована за 200 млн євро під час війни. Ще 450 млн євро надійдуть від банків з державними гарантіями та страхуванням від військових ризиків, сказав Тимченко.
5 грудня відбулися презентація та обговорення звіту про перспективи декарбонізації енергетичного сектору України за участю віцепрезидента Єврокомісії Мароша Шефчовича, директора Міжнародного енергетичного агентства Фатіха Біроля, представників Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації. Представники України наголосили, що декарбонізований мікс української електроенергетики складатиметься переважно з відновлюваних джерел енергії та атомної генерації. Ключову роль у ширших зусиллях з декарбонізації економіки України відіграватимуть розширена електрифікація інших секторів та заходи з енергоефективності.
5 грудня був представлений перший проєкт рішення конференції. Дискусії розгортаються щодо секції "Пом’якшення наслідків змін клімату", де є три варіанти формулювання щодо викопного палива. Перший – за "впорядковану та справедливу поступову відмову" від нього, яку підтримують острівні держави Тихого океану. Другий – "прискорення зусиль щодо поступової відмови від використання викопного палива без уловлювання викидів і швидкого скорочення його використання для досягнення чистого нуля викидів СО2 в енергетичних системах приблизно до середини століття". Це узгоджується з позицією ЄС. Третій варіант – уникати згадки про викопне паливо.
Країни, які залежать від експорту нафти та газу, а саме Саудівська Аравія, Росія та Ірак, заявили, що не підтримають текст, якщо він буде закликати до відмови від викопного палива. Ключовим питанням буде те, чи підтримають нову пропозицію Індія та Китай, які раніше виступали проти "поступової відмови" і наполягали на "поступовому скороченні".
2 грудня понад 110 країн зобов’язалися втричі збільшити потужності відновлюваних джерел енергії до 2030 року та подвоїти щорічні темпи підвищення енергоефективності. Міжнародне енергетичне агентство назвало це рішення "найважливішим важелем" для обмеження викидів вуглецю та уникнення катастрофічного глобального потепління. Очікується, що угода, яку підтримала й Україна, забезпечить бізнесу та інвесторам "ясність і передбачуваність", а також мобілізує "надзвичайно необхідний приватний капітал у всьому світі", заявила Урсула фон дер Ляєн.
На третій день переговорів сім країн приєдналися до PPCA та підтримали згортання вугільної енергетики. Серед них – США, Чехія, Кіпр, Домініканська Республіка, Ісландія, Косово та Норвегія. Україна приєдналася до PPCA у 2021 році під час COP 26 у Глазго. Тоді це рішення знайшло підтримку серед громадськості та міжнародних партнерів як таке, що допоможе позбутися найбрудніших вугільних електростанцій у Європі, а також зробити важливий крок для декарбонізації та модернізації економіки країни.
На одному із заходів на Ukraine Recovery Conference 2023 в Лондоні заступник міністра енергетики Ярослав Демченков підтвердив, що Україна планує припинити використання вугілля в електроенергетиці до 2035 року. На COP 28 Україна підтримала декларацію про потрійне збільшення потужностей ядерної енергетики у світі до 2050 року, ініційовану Сполученими Штатами. Разом з 23 країнами-підписантами Київ задекларував намір співпрацювати на міжнародному рівні для потроєння потужностей атомної генерації до 2050 року порівняно з 2020 роком.
Що це означає для нас, для центру України? В Україні нині 33 державні щахти, де працюють 36 тисяч людей, інші приватні, більшість яких належить ДТЕК Ріната Ахметова. У нашій області шахт, які видобувають вугілля немає, вони давно збанкрутували. Тільки кілька з державних шахт рентабельні, на утримання інших держава витачає близько мільярда євро на рік. Робочі руки, які поступово вивільнятимуться після закриття найбільш збиткових шахт, будуть дуже потрібні для відбудови країни.
Перехід на невикопні види палива справа недешева. Вона потребуватиме близько тридцяти мільрдів євро вкладень. Але це не значить, що ці гроші слід буде вийняти із державного бюджету. Тут крім приватного капіталу на допомогу мають прийти відповідні міжнародні фонди, які нині активно формуються.
Ми вже писали, що у цей час. Уоли збільшуватиметься частка атомної енергетики, потужний розвиток може отримати завод «Радій», що здатен виробляти системи аварійного захисту АЕС найвищого світового рівня.
Війна в Україні повернула світ до АЕС. Наша область може отримати потужний розвиток
Але й іншим підприємствам краю варто звернути увагу на потенційний попитна різноманітні елементи, необхідні для розвитку відновлювальної енергетики, який виникне найближчим часом. Розумно використавши певні інвестиції, завтра можна буде виграти багатократно.
За матеріалами ЗМІ
А тим часом Стало відомо, що Енергоатом спільно з Westinghouse працює над створенням виробництва свіжого ядерного палива в Україні. Йшлося про те, що у листопаді 2022 року ДП «НАЕК «Енергоатом» наказом Міненерго призначене оператором майбутньої ядерної установки з виробництва тепловидільних збірок для реакторів АЕС. У грудні того ж року НАЕК «Енергоатом» розробив та погодив дорожню карту проєкту будівництва комплексу з виробництва ТВЗ за технологією Westinghouse. «Наразі повністю окреслено графік виконання робіт і вже триває їхня передпроєктна частина, а введення комплексу в експлуатацію заплановано на 2026 рік», – інформував «Енергоатом».