«Не в тому жах, що тепер жити важко, а в тому, що образливо» – це Ліна Костенко сказала. Однією з найболючіших образ для деяких кропивницьких краєзнавців є той факт, що як вони не шукали тут слідів високорозвинених цивілізацій, з яких почалося людство, а старі карти на місці Кіровоградщини писали тільки «Дике поле» та «Скіфи кочують». Що ж так?
Чому народ не хотів масово заселяти такі родючі землі? Ось ще цитата Та, що володіє магічною силою: « …ми виїздимо за кордон і бачимо, які там бідні землі та як вони доглянуті, оброблені, а потім повертаємося в Україну, й наші чорноземи зустрічають нас будяками, плакати хочеться…». Тобто образливо ще й за ґрунти, які не справляються із забезпеченням процвітання.
І не справляться, хоча я часто буваю в Кропивницькому районі і бачу, що поля всі оброблені і не забур’янені.А з чорноземів – ніякої користі, коли вони сухі на глибину більше метра.
З 13 липня по 30 серпня 2020 року в Кропивницькому випало 0 (нуль) міліметрів опадів. Земля – наче бетон, рослини бурі і шурхотять, як папір. Глобальне потепління винне? Не без того. За минуле століття середньорічні температури підвищилися градусів на 3-4. Цьогорічна ж температура в серпні всього на один градус вище багаторічної норми. Річна кількість опадів з 1951 року у принципі не змінюється. Для Кіровоградщини це 474 міліметри на рік. Наймокрішим був 1966-й – 779 мм. Найсухішим (275 мм) –1992. Були і практично сухі місяці – у травні 1986 року випало всього 2 мм дощів, у червні 1979 – 8 мм, у липні 1967– 1 мм. Жодного дня опадів не було у вересні 2016-го року, та цей місяць менш важливий для вегетації рослин, ніж весняні та літні.
Але для нормального розвитку рослин і хороших урожаїв потрібно опадів не менше 650 мм на рік, інакше все посохне. Нам не вистачає близько 200 мм. Очевидно, що так було і в старі часи і тому землеробство тут не розвивалося. Воно стало можливим лише з винаходом агротехнологій. Та якими б досконалими вони не були, без вологи все зав’яне та засохне.
Однак і посуху можна перемогти.
Приклад – Ізраїль. Більша частина території – напівпустеля та пустеля з 40-градусною спекою і практичною відсутністю опадів на півдні. У місті Ейлаті, наприклад, випало всього 1 міліметр опадів за весь 2009 рік. І однак ця країна успішно вирощує овочі, фрукти та квіти. У середині минулого століття інженер Сімха Блас запатентував винахід – крапельний полив рослин. Це коли вода (у Ізраїлі до всього ще й морська опріснена) по тонесеньких трубочках капає під корінь кожної рослини. Ефективність вологи для рослин під час звичайного поливу – 45 відсотків, від дощу – 75, від крапельного поливу – 95%!
Кілька років тому я бачила таку систему на плантаціях перцю та баклажанів неподалік Кропивницького. Городи поливали навіть не з водойми, а з привезених цистерн.
Ці системи дорого коштують і не підходять для посівів. То що ж нас чекає? Ось що сказала начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко: «Ми робили прогнози ризиків до 2030 року і прийшли до висновку, що у південних регіонах врожайність культур може зменшитись на 15-30% і без зрошення їх вирощування там буде нерентабельним. Навіть якщо не зміниться кількість опадів, то ту вологу, що потрапить до ґрунту, буде просто з’їдати підвищення температури».
Отож, не варто оплакувати неефективність наших чорноземів – її причиною є не стільки люди, скільки клімат. І нам у Кропивницькому залишається тільки сподіватися на продукти з дощовитіших регіонів.
Тим часом прогнози показують у Кропивницькому по-літньому теплий і майже сухий вересень. Ймовірність опадів 30 відсотків – спробуй дочекайся того дощу…
Зоя Красінська