Першим, і найважливішим питанням порядку денного минулої сесії обласної ради, стояв пункт про звернення депутатів Кіровоградської обласної ради до Кабінету Міністрів «Стосовно затримки вирішення питань щодо виведення із глибокої кризи ДП «СхідГЗК» та збереження і розвитку ядерно-промислового комплексу України». Заради його розгляду на сесії було присутнє керівництво комбінату, до складу якого входять три уранові шахти, розташовані на території Кіровоградщини.
У своєму виступі Валерій Кальченко (фракція Батьківщина), зазначив, що на попереднє звернення обласної ради отримали цілком обнадійливі відповіді від практично всіх вищих керівних органів України. Офіс Президента вважає, що виробництво уранового концентрата слід нарощувати, щоб довести виробництво до 1400 тонн на рік для забезпечення сировиною власного виробництва всі 15 енергоблоків українських АЕС.
Верховна Рада теж обіцяла розглянути законопроєкт №7446 на поточній сесії, але необхідно прискорити розгляд, щоб отримати змогу розблокувати рахунки підприємства найближчим часом. Криза поглибилася у минулому році за попереднього керівництва і невиконання урядових постанов та розпоряджень чинного Президента …самим урядом. Валерій Кальченко процитував відповідь Мінфіну, який не підтримує Програму розвитку ядерної галузі за рахунок державного бюджету.
Можна вважати, що це те саме, що позбавити ЗСУ державної підтримки, адже мова йде про енергетичну безпеку! Така позиція окремих міністерств свідчить про втрату Прем’єр-міністром Д. Шмигалем контролю над діяльністю власного уряду. До речі, саме уряд призначає керівників ядерної галузі, які і довели її до зупинки і поставили на межу ліквідації, і це мова про найважливішу складову енергетичної незалежності України!
Повертаючись до інформації Кальченка, зазначимо, що Мінфін не підтримує також будівництво залізниці від Новокостянтинівської шахти до Плетеного Ташлика, тобто прямо стримує будівництво шахти і блокує шляхи транспортування руди.
У виступі Валерія Кальченка кілька разів прозвучала фраза «Слід боротися!» і мова не про прийняття звернення, а про необхідність налагодження діалогу обласної влади з вищими посадовими особами країни для отримання чіткої відповіді з цього питання! Фактично, все зводиться до рішень окремих чиновників, у даному випадку президентів НАЕК «Енергоатом», яких чи не щороку призначає той же Кабінет міністрів. На думку Кальченка, уряд має здійснити кілька першочергових заходів, зокрема, забезпечити отримання кредитів банків під гарантії уряду. Як зазначив виступачий, раніше їх роздавали направо і наліво. Це дозволить розблокувати рахунки і почати роботу, тим більше, що зараз склалася вигідна кон’юнктура на світовому ринку урану – ціна зросла в 2,5 рази, отже, комбінат не буде нахлібником в НАЕК, а може заробляти.
Далі Уряд має просто виконувати Державну цільову комплексну програму розвитку ядерно-промислового комплексу, але Кіровоградщина пропонує внести до неї зміни в частині Інгульської шахти, яку мають закрити до 2028 року через відпрацювання родовищ. За інформацією фахівців це не так, адже розвіданих запасів руди вистачить на 50-60 років роботи в максимальному режимі. Окрім енергетичної незалежності, діяльність «СхідГЗК» прямо впливає на соціально-економічний стан регіону, адже це сотні мільйонів гривень надходжень в бюджети і робочі місця для кількох тисяч гірників.
Виступ в/о генерального директор комбінату Ігоря Бугайова перервав сигнал повітряної тривоги. Сесія призупинила роботу, але це дало можливість поспілкуватися з фахівцями в кулуарах. Розмова звелася до елементарного кроку, на який не погоджуються президенти НАЕК – введення ДП «СхідГЗК» до складу «Енергоатома», що дозволить включати витрати на отримання концентрату в вартість кіловата атомної енергії, про що вже прийняті окремі Постанови Кабміну, зокрема і про передачу цілісного майнового комплексу.
Очевидно, це єдиний реальний крок, який дозволить врятувати комбінат і наші уранові шахти, причому, рахунок іде на місяці...
…Кілька років тому у цій же залі представники «СхідГЗК» буквально умовляли депутатів попередніх скликань дати дозвіл на освоєння гірничого відводу, а ті виставляли і виставляли все нові і нові умови. Тоді органи місцевого самоврядування ставилися до комбінату і уранових шахт, як до дійної корови, яку можна шантажувати, вимагаючи додаткові преференції, окрім десятків мільйонів гривень які надходили з шахт до бюджетів. Тепер, коли надходжень немає, всі зрозуміли значення шахт і почали за них боротися, але якби не запізно. З останньої інформації, яку я отримав від працівників Інгульської шахти – у день сесії їм виплатили якусь частину заборгованої заробітно плати за... травень.
Сергій Полулях, член НСЖУ