Проблеми в українській економіці – системні та надзвичайно загрозливі для розвитку України, – наголосив президент УСПП, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.
Населення України скорочується одним із найшвидших темпів у світі. Такі дані нещодавно оприлюднила ООН, зазначивши, що до 2050 року українців залишиться всього 35 млн. «Низький коефіцієнт народжуваності, високий рівень смертності та постійний ріст зовнішньої міграції руйнують людський капітал України, а отже й основу для сталого розвитку», – йдеться в довідці ООН. За 11 місяців 2021 року природна чисельність населення знизилася на 380,2 тис. осіб. На 100 смертей тільки 39 новонароджених.
За даними УСПП, від 5 до 7 млн українців виїхали за кордон для працевлаштування. 60% з них не планує повертатися, сплачує податки і внески у Пенсійні фонди країни перебування. Поруч із трудовою міграцією зростає і бізнес-міграція. Так, польська агенція зайнятості «Gremi Personal» зазначила, що у 2021 році 4 з 5 економічних мігрантів з України мали плани або збиралися розпочати власний бізнес у Польщі. За останній рік кількість українських бізнес-проєктів у Польщі зросла до 5,9 тис.
Окрім того, нещодавно Польща спростила дозвільну систему на працевлаштування – трудовим мігрантам дозволяється два роки працювати без офіційного дозволу. «Це втрачений людський ресурс, причому ми привели приклад тільки однієї країни. Скільки наших емігрантів в Чехії, Італії, Німеччині, США та Канаді – важко навіть підрахувати. Системних програм заохочення повернення їх додому немає, власне, як і сприятливого податкового поля вести свою справу в Україні», – наголосив Анатолій Кінах.
Промисловці і підприємці стурбовані фактом прийняття закону №5600, що тільки посилить тиск на малий і середній бізнес, а також дрібне фермерство і навіть виробників сільгосппродукції для власних потреб. «Заяви урядовців і парламентарів, що цей закон наповнить бюджет мільярдами гривнь, не коректниі. Він у перспективі тільки погіршить економічне становище та посилить трудову міграцію, відтік перспективних бізнес-ідей», – зазначають в УСПП.
«Це дуже небезпечна ситуація, адже, використовуючи і надалі наявні підходи, ми продовжуватимемо бути залежними від зовнішніх позик, а не розвитку власної економіки», – каже лідер ділової спільноти. І без цього держборг України продовжує систематично зростати. Програма stand-by, за якою Україна співпрацює з МВФ, не відповідає стратегічним інтересам країни в довгостроковій перспективі, адже кошти спрямовуються на покриття дефіциту бюджету, поточне споживання тощо. Потрібно залучати їх в реальний сектор економіки, що страждає від браку ресурсів та високого податкового навантаження.
«Програми «Доступні кредити 5-7-9» не достатньо. Середні ставки для бізнесу зависокі, а банки віддають перевагу скуповуванню ОВДП з високою дохідністю в 12%, ніж наданню позик підприємцям. Охоплення кредитуванням банками бізнесу в Україні на рівні 10%, у Польщі – 60%. Ставка НБУ також зростає, нині на рівні 9%. Відтак, уряд, Нацбанк, представники громадських організацій бізнесу повинні спільно погодити механізм відновлення кредитування економіки в достатніх обсягах. Нормативно закріпивши це рішення», – відзначив президент УСПП.
Також занепокоєння викликає і зростання рейдерства в Україні – у три рази порівняно із 2015 роком. Приватний капітал досі залишається незахищеним, реформа судової системи – незавершеною. Це відлякує іноземних інвесторів, а національні капіталовкладники йдуть в тінь. І хоча офіційна цифра тіньової економіки – 28-30%, насправді вона сягає 45% щонайменше.
«І питання тут не в чесності підприємця, а в тому, що створені умови, за яких працювати прозоро часто означає банкрутство. Держава не впровадила за ці два роки системних антикризових програм підтримки бізнесу, як це зробили США, ЄС, Японія і т.д. Сам на сам залишилася промисловість із аномальним зростанням цін на енергоресурси. Попри заявлену підтримку авіа-, ракетно-космічного будування та інших стратегічних галузей, фінансування їх недостатнє, про серійне виробництво досі не йдеться», – зауважили в УСПП.
Поза тим, чомусь за досягнення видаються підписані мільярдні контракти зі Сполученими Штатами Америки, Великою Британією (1,7 млрд. фунтів стерлінгів),Францією (1,3 млрд. євро), Туреччиною і т.д. – на постачання тепловозів, електропотягів, гелікоптерів, пожежної техніки, катерів тощо. Будівництво українського корвету – і те відбувається за кордоном.
«По суті, ми просто купуємо за шалені кошти продукцію, що могла б вироблятися в Україні з високим рівнем локалізації. Так, для організації виробництва треба час, треба вкласти кошти в модернізацію, проте у перспективі мультиплікаційний ефект колосальний. Ріст ВВП, зайнятості, зарплат і т.д. Це того варте», – переконаний Анатолій Кінах.
Відтак, промисловці і підприємці очікують, що глава держави, Прем’єр-міністр та інші високопосадовці акцентуватимуть увагу суспільства і владних структур на потребі вирішення даних глобальних завдань для України. Для цього варто зміцнювати діалог із громадянським суспільством, переосмислити підходи в кадровій політиці, сконцентруватися на стратегії соціально-економічного розвитку.
«Президенту на екваторі своєї каденції слід чітко озвучувати проблемні моменти та консолідувати суспільство навколо їх вирішення. Бізнес-асоціації, експерти, наукова спільнота – всі готові підставити плече і включитися в роботу. Треба відходити від поточної кон’юнктури, натомість оприлюднити правдиву деполітизовану діагностику того, що відбувається в економіці і, відповідно, загальнонаціональний план дій. Такий має стосуватися збереження і розвитку людського капіталу, інноваційної індустріальної політики, стимулювання самозайнятості, підвищення правової захищеності, наведення ладу в процесі приватизації і корпоратизації держпідприємств тощо», – підсумував Анатолій Кінах.