Ми так звикли нарікати на свою долю, що часто не помічаємо власних досягнень і здобутків. А вони є, і немалі. Варто знати і бути гідними самих себе.
*#Невідомі темні матерії є не тільки в космосі, а й у нашому організмі. Українські нейрофізіологи НАН змогли зазирнути всередину спинного мозку, який досі вважався «чорною скринькою», та розгадати таємниці болю. А це дуже важливо для того, аби боротися з ним. Досі людству було відомо, як больові сигнали потрапляють у верхні шари спинного мозку та які нейрони їх туди передають. Але як вони передаються далі, до центру спинного мозку, і які з них потрапляють до головного мозку, де й формується емоція болю, було незрозуміло. Наші науковці першими у світі класифікували нейрони, які відповідають за передачу больових сигналів зі спинного мозку до головного, зареєстрували сигнали, які ці нейрони надсилають у головний мозок, і описали схему взаємодій між ними.
Ці відкриття дуже важливі з наукового погляду — вони дають поштовх новим дослідженням. Їх результати опубліковано у престижному міжнародному журналі Scientific Reports, який належить до видавничої групи Nature, та готується публікація у провідному світовому виданні галузі досліджень болю, журналі Pain. Над відкриттями працювала група науковців НАНУ: Павло Білан, Нана Войтенко, Володимир Кротов, Кирило Агашков, аспіранти Інституту фізіології ім. О. Богомольця та студенти Київського академічного університету.
*#1 грудня званням Героя України був відзначений командир 1-ї штурмової роти «Правого сектору» 26-річний Дмитро Коцюбайло. Він ніколи не служив у жодних держструктурах. Рівно вісім років тому, 1 грудня 2013-го, з позивним «Да Вінчі» вісімнадцятирічним Дмитро вступив добровольцем у «Правий сектор», потім добровольцем пішов на війну, був важко поранений. Свою славу й визнання військового лідера він заслужив на війні, коли створив 2015-го свій добровольчий загін, яким він командує і воює на фронті безупинно всі ці роки пліч-о-пліч із армією, без відпочинку, ротацій, зарплат і донедавна без будь-якого офіційного визнання.
Дмитро — це авторитет, його знає і поважає весь фронт, і він сам знає на фронті кожну стежку, кожен опорник, кожного боєздатного командира й воїна. Дмитро взяв участь у сотнях бойових операцій, у завданні вогневих ударів по російських окупантах. Його команда добровольців — справжні професіонали війни з величезною практикою точного ураження цілей усіма видами зброї з мінімальною витратою боєприпасів, які працюють іноді багато днів безупинно. Безліч разів «Да Вінчі» намагалися вигнати з фронту різні начальники, а спецслужби приїжджали на його бази, щоб викрити «незаконне озброєне формування». Але коли бачили зразковий порядок, високу мотивацію і патріотизм добровольців, то багато охочих позбутися добровольців ставали їхніми щирими друзями.
Утримання 1-ї штурмової роти повністю в руках волонтерів і українського народу, тут усе робиться на пожертви й допомогу, при чому донедавна про це не можна було говорити, адже вони були невизнаними солдатами невизнаної війни. За ці роки справжній авторитет «Да Вінчі» зріс на фронті надзвичайно високо, оскільки його довгі роки щоденної військової праці, його служіння і допомогу армії розуміє та визнає кожен воїн. Його оцінюють не за віком, а за багатьма сотнями відео з результативними ударами, за грамотним плануванням, відповідальністю, працездатністю.
Дмитро і його добровольча рота стали важливою складовою частиною нашої армії. Але найголовніше, «Да Вінчі» — це один із символів українського опору. П'ять років тому його нагородили громадською нагородою «Народний герой України», а тепер держава заслужено визнала його Героєм України, і ні в кого не виникає запитань, за що й чому саме його відзначили цими званнями. «Да Вінчі» — один із тих, хто боротиметься до кінця, хто не стане чекати наказу бити ворога, хто не здасться й не припинить стріляти по окупантах, поки вони топчуть українську землю.
*#Наші паралімпійці вже привчили вболівальників до великої кількості завойованих медалей, тому нагород чекали й на Паралімпіаді-2020 у Токіо (тривала у серпні-вересні 2021 року). Українці змогли здобути 24 золоті медалі, 47 срібних і 27 бронзових. Цей результат дозволив збірній України посісти шосте місце в медальному заліку — фантастичний показник для більшості країн світу, але при цьому цілком звичний для нас. Понад те, титул «Головне відкриття» Паралімпіади-2020 по праву отримав український плавець Максим Крипак. Харків'янин став найтитулованішим спортсменом серед усіх учасників Ігор у Токіо, — на його рахунку п'ять золотих медалей, а також срібло та бронза. А вже після виступу на Паралімпіаді він отримав звання Героя України.
*#Хаотичний відступ США з Афганістану запам'ятається, не тільки шокуючими кадрами з кабульського аеропорту в облозі тисяч людей, які намагаються втекти від талібів, а й відчайдушною операцією українських спецпризначенців із порятунку 19 афганців. Афганських перекладачів із родинами, яким загрожувала неминуча загибель від рук талібів, із самого початку мали вивезти з Кабула в аеропорт американці й канадці: адже сотні афганців, що співпрацювали із західною коаліцією, бойовики вбили. Однак дві спроби союзників евакуювати цю групу перекладачів провалилися: вони не змогли самостійно добратися до літака через хаос, що панував за межами аеропорту.
Але те, що не вдалося американцям і канадцям, вийшло в українців. Для цього наші солдати зробили піший рейд у захоплений талібами Кабул. Ризик зриву складної рятувальної операції посилювало те, що її проводили через кілька годин після скоєного смертником теракту біля воріт аеропорту, внаслідок якого загинуло 13 американських військовослужбовців та близько 200 афганців. Крім афганців, наші солдати виводили з Кабула й українських громадян.
*# «Із Майданом та війною слово «волонтер» так увійшло в повсякденну мову, що дуже скоро втратило свій початковий смисл і стало синонімом до слів «патріот», «чарівник», «донор», «громадський діяч» тощо. Межі розмилися. Смисли стерлися. І найпростішим вирішенням будь-якого завдання стало «а ви зателефонуйте волонтерам», — через чотири роки після Революції Гідності писала в соцмережах одна з найвідоміших українських волонтерок Леся Литвинова. Минуло ще три роки, але ситуація змінилася мало. Хоча масштаб того, що може робити держава, незрівнянний із можливостями будь-якого, найкрутішого волонтера. Волонтерів стало менше. Перейшовши з майданно-АТОвської спільноти в дитячо-переселенську, потім — у паліативну, в останні два ковідних роки вони утворили ще й братство «кисневе», допомагаючи дихати українцям із різних куточків країни.
Волонтери — наша гордість: опора — для тих, хто прагне, підтримка й часто остання надія — для тих, хто потребує. Без них і їхньої жертви багато доброго і правильного в нашій країні було б неможливим. Але волонтери так само — наші біль і сором. Бо в тому вигляді, в якому волонтерство існує в нас уже вісім років, — це не тільки красива історія шляхетності й добра. Це особиста драма, відмова від власних потреб, психологічні проблеми і втрата власного Я.
*#Counter Strike — легендарний шутер від першої особи, за 20 років її розробники продали більш як 70 млн копій цієї гри для різних ігрових платформ. Київська команда Natus Vincere виграла турнір серії Major з Counter Strike: Global Offensive. У фіналі NaVi з рахунком 2:0 перемогла європейську команду G2 Esports, що об’єднала гравців з Боснії та Герцеговини, Франції і Сербії. Серія Major — це найпрестижніші змагання з Counter Strike, такий собі неофіційний чемпіонат світу. Кваліфікаційний відбір проходили 24 команди з Європи, обох Америк, Азії та Океанії. За фінальним протистоянням спостерігали майже три мільйони глядачів, а призовий фонд становив два мільйони доларів.
*#Сенсаційна перемога чоловічої збірної України на чемпіонаті Європи! І ніхто ж не ставив на чоловічу збірну України з шахів перед стартом листопадового чемпіонату Європи в словенському містечку Терме Чатеж. Надто вже багато «але» нагромадилося не на нашу користь: і турніру цього ми ніколи не вигравали, і за командним рейтингом — аж сьомі, і склад збірної з низки причин — ніби «не комільфо», а в суперників на перших дошках — світові зірки, та й фінансові можливості — не рівня нашим… А українські «гроси» — взяли й піднесли сенсацію, випередивши Францію, Польщу, Іспанію, Азербайджан, Вірменію, Росію та ще 18 найсильніших команд континенту! Чудова вийшла команда. Грали спокійно, зосереджено, за мушкетерським принципом «один за всіх, і всі за одного»; кожен усвідомлював персональну відповідальність за спільний результат.
Після перших турів скептики переводили дух: ну, наче нічого граємо, провалів нема. Але апетит приходить під час трапези: спочатку вболівальники стали обережно мріяти про медалі, а коли в принциповому двобої 7-го туру з рейтинг-фаворитом Росією Україна не тільки встояла, а й виграла (вирішальну перемогу при трьох нічиїх приніс 19-річний Кирило Шевченко) — усвідомили: можемо замахнутися на золото!
Один закордонний коментатор назвав цю перемогу «українським дивом», інший — «спортивним подвигом збірної України». Що ж, ми не проти обох формулювань, а тому ще раз згадаємо імена переможців: головний тренер Олександр Сулипа, тренер Мартин Кравців, Антон Коробов, Володимир Онищук, Андрій Волокітін, Кирило Шевченко, Юрій Кузубов.
*#Коли говоримо про диригентку, на згадку спадає назва фільму Демієна Шазелла. Тільки його герой — «Перша людина», а Оксана Линів — «Перша жінка». Саме з цим словосполученням її ім'я звучало найчастіше у 2021-му. Так, вона стала першою жінкою-диригентом концерту до річниці ООН, який відвідали представники 193 країн миру. Першою жінкою в Італії, яку запросили на посаду музичного директора державного театру — Муніципального театру Болоньї, а ще — першою жінкою, що стала за диригентський пульт знаменитого фестивалю оперної музики Ріхарда Вагнера в Байройті.
«Ще раз хочу підкреслити, що це справді історичний момент. Уперше за 145 років диригент із України відкривав фестиваль, і це була прем'єра. І я стала першою жінкою у світі, котра мала честь ввійти в легендарну «яму», побудовану ще Ріхардом Вагнером. Аналогів цьому театру немає ніде. І тому це вважається найпрестижнішим фестивалем на міжнародному рівні», — так розповіла про фестиваль сама Линів.
*#Українська режисерка, чию роботу у світі почали обговорювати ще років два тому, нинішнього року стала справжнім тріумфатором американських (і не тільки) музичних премій. До цього слів додати, що й вітчизняні премії не забувають про талант українки і відзначають її роботу ще з 2016-го. Але про все по черзі. Ім'я Таню Муіньо (за словами режисерки, її ім'я слід вимовляти з наголосом на останній букві, але можна використовувати і більш звичну для нас форму Таня) прогриміло у світовій музичній індустрії 2019 року. Тоді вона зняла кліп для Кеті Перрі Small Talk. Відео швидко полюбили глядачі, артисти ж і музичні критики назвали її «королевою знімальних майданчиків». Однією зі світових зірок, із ким Муіньо співпрацювала цього року, став репер Lil Nas X. Їхня спільна робота над кліпом на пісню Montero (Call me by your name) зібрала головні нагороди музичних премій. Вона отримала призи MTV Video Music Awards 2021 (кліп назвали відео року, а саму Муіньо відзначили як найкращого режисера), MTV Europe Music Awards 2021 (найкраще відео), American Music Awards 2021 (улюблене музичне відео).
*#Минулий рік був рясним на медалі, якими наші школярі та студенти прославили Україну на міжнародних олімпіадах. У скарбничці перемог їх аж 26: шість золотих, десять срібних та десять бронзових. З математики маємо три золоті медалі, дві срібні та одну бронзову, з фізики — одне золото, одне срібло і три бронзи, з інформатики — одну золоту і дві срібні медалі, з хімії — два срібла та одна бронза, з астрофізики і астрономії — одне золото, три срібла та п′ять бронз. Захар Наумець посів третє абсолютне місце серед 619 учасників олімпіади з математики. Це означає, що він третій у світі!
Ми гучно заявили про себе в міжнародній академічній спільноті, і наступного року Україна вперше в історії прийматиме у себе дві міжнародні учнівські олімпіади: олімпіаду школярів з астрономії та астрофізики і Міжнародну молодіжну наукову олімпіаду. Нашу заявку вже підтримали міжнародні організаційні комітети.
2021 рік запам′ятається ще й тим, що в ньому започатковано нову систему підтримки переможців міжнародних олімпіад — це президентські стипендії по 100 тисяч гривень кожному. Буде відзначено і вчителів переможців. Та це ще не всі радощі року, що минає. Наші студенти-фізики з КНУ ім. Шевченка — до речі, теж у минулому переможці олімпіад — стали третіми на Міжнародній студентській олімпіаді з теоретичної фізики (International Theoretical Physics Olympiad for Undergraduate Students) Тут змагалися 276 команд із університетів усього світу. Попереду нас у командному заліку лише дві команди, і обидві — з одного з найкращих університетів: легендарного Массачусетського технологічного інституту (Massachusetts Institute of Technology (МІТ). Але такому монстру програти не соромно. Зате наші хлопці втерли носа командам таких світових лідерів, як Стенфорд, Берклі, Кембридж, Корнелльський університет, МФТІ та інші.
*# Не тільки Ілону Маску чи NASA дістаються всі лаври з освоєння космосу. Команда українських науковців, програмістів та інженерів, ніби комета, увірвалася на конкурс NASA на хакатоні Space Apps Challenge і виграла його. А конкурентів у нас було чимало — 2303 команди з понад 150 країн світу. Україніці перемогли в дуже крутій номінації — «Найкраще використання технологій». Наша команда розробила універсальний космічний конектор (USC), який можна використовувати для дозаправки супутників на орбіті Землі. Сьогодні навколо нашої планети обертаються тисячі штучних супутників, і без них ми вже не можемо уявити свого життя, — вони транслюють сигнал телебачення, забезпечують супутниковий зв’язок, GPS, моніторять погоду та проводять наукові дослідження. Розробити такий супутник і запустити його в космос — задоволення дуже недешеве. І, звісно, всі освоювачі космосу страшенно зацікавлені в тому, щоб кожен супутник працював якомога довше. Та буває так, що сам супутник ще дуже навіть good, але пальне скінчилося і йому настав гаплик. Українці придумали, що з цим робити. Рішення геніально просте: потрібно заправляти супутники прямо в космічному просторі. Для цього й знадобиться той самий зірковий конектор. Цілком можливо, що завдяки винаходу наших земляків скоро побачимо космічні заправки, на які стоятиме черга супутників.
Винахід українців не лише заощадить кошти для космічної галузі (бо супутники служитимуть довше), а й зменшить кількість космічного сміття Українська команда називається FireWay. У її складі шестеро фахівців. Олена Компанієць, вчена-астрофізик, взяла на себе фізичну складову проєкту. Іван Гришко, Дмитро Іваннік та Кирило Андрієць — інженерну, розробили креслення прототипу і з допомогою 3D-принтера надрукували його. Роман Малькевич націлив команду на тему space assembling, досліджував економічну складову проєкту і зробив його опис. Максим Копистко створив презентацію та відео-опис і пропрацював бізнес-складову.
*#Група Go_A, яка цього року представляла нашу країну на «Євробаченні» і змогла завоювати любов не тільки в Україні, а й у всьому світі. Хіт Shum швидко злетів на перші рядки у світових чартах і став першою піснею, написаною виключно українською мовою, котра прозвучала на цьому конкурсі. Український Shum посів перше місце у Viral Global стримінгового сервісу Spotify, а також зміг піднятися на друге місце в чарті 50 Viral Spotify у США. Що цікаво, Go_A вдалося випередити переможців «Євробачення» Måneskin, чия пісня Zitti e Buoni у тому самому чарті посідала четверте місце.
Але не Spotify єдиним. Shum потрапив також у глобальный чарт Billboard Global 200 excl US і став першою українськомовною піснею, якій це вдалося.
Тимчасом міжнародний успіх супроводжує хіти Go_A не вперше. Так, за даними «Фактів», у 2019 році пісня «Веснянка» потрапила в Топ-10 і Tunes Dance chart у Словаччині.
Групу заснував 2011 року Тарас Шевченко, її назву слід читати як «Гоу Ей», а не «Гоа», як часто можна почути в розмовах. За словами самого Шевченка, назва складається з англійського слова Go (йти) і давньогрецької букви «Альфа», що означає першопричину і початок всього у світі. Тобто назву групи можна розуміти як повернення до начал.
«ДТ. Україна»