«Чия земля? Калитчина!» Ця фраза із п’єси «Сто тисяч» Івана Карпенка-Карого відома кожному школяреві. Хоча і написана більше ста тридцяти років тому, але актуальна й сьогодні. Адже розповідає про сокровенне – землю та як розбагатіти на ній.
У жовтні під час Національного земельного форуму, що відбувся у Чернігові, підписаний Указ №449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Документ передбачає передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності новоствореним територіальним громадам. За словами голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Романа Лещенка, загалом місцеве самоврядування отримає у власність понад два млн. га землі.
Проте варто зауважити, що питання передачі земельних ділянок ОТГ не нове. Земельна децентралізація розпочалася ще у лютому 2018 року. Два роки поспіль в Україні тривав процес передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад. За даними ГУ Держгеокадастру, на Кіровоградщині передано 3,4 тис. земельних ділянок загальною площею 45,2 тис. гектара державних земель сільськогосподарського призначення (у тому числі проінвентаризовано 1378 земельних ділянок площею 11103,7082 га). А загалом в Україні було передано понад 1,7 мільйона гектарів угідь.
Землі передавалися у розпорядження ОТГ після проведення інвентаризації, уточнення даних та внесення їх до Державного земельного кадастру. Усі процедури із оформлення ділянок перед передачею ОТГ здійснювалися за рахунок Державного бюджету. Нині фактично завершено реформу з децентралізації землі.
Отже, 26 жовтня усі новостворені громади отримали землі в комунальну власність та у подальшому зможуть використовувати кошти від землекористування для свого розвитку. Ясна річ, тут є свої плюси, є й мінуси. Якщо громада слабка, то землею не проминуть скористатися місцеві «феодали», якщо ж громадський чинник потужний, то земля в ОТГ може принести неабияку користь і розвиток. Тож земля в ОТГ сьогодні – ще й своєрідне випробування на громадянську зрілість.
Цікаво, скільки землі залишиться в державі? Після передачі земель територіальним громадам у держави залишається всього 750 тис. га на акті постійного користування (землі Академії наук, Міноборони, пенітенціарної служби тощо), щодо яких зараз здійснюється інвентаризація та присвоюються кадастрові номери з метою недопущення виведення у приватну власність. Ці землі обробляють 1166 державних підприємств та установ.
Як зазначалось, 5 мільйонів гектарів державної землі за роки незалежності було виведено у приватну власність через схеми з безоплатною приватизацією. За даними аудиту, що проводився у відомстві, з середини 2013 до 2020 року з державної у приватну власність через механізм безоплатної приватизації було виведено понад 700 тис. га землі. Тобто йдеться про територію однієї невеликої європейської країни.
Усі аграрні холдинги просто відпочивають зі своїми орендними правами на фоні тих власників, які тримають землі. Не просто чорноземи, а землі, під якими є унікальні корисні копалини. (На Кіровоградщині усім відомі прізвища землевласників, що отримали у власність земельний ресурс і активно його використовують – Авт.)
– Ми виведемо на публічну кадастрову карту й покажемо кожного власника української землі – скільки він платить податків, а також у кого перебувають надра держави, виведені через механізм безоплатної приватизації. Це наша земля, вона нікуди не зникла, і вона має прізвище, ім’я та по– батькові власника, і дату, коли через липові накази виводили у приватну власність українську землю, – додав Роман Лещенко.
Таїсія Дробот