Нині на території України діють лише три вузькоколійки: «Боржавська» (Закарпаття), «Рудниця-Гайворон-Голованівськ» (Вінницька та Кіровоградська області) та найвідоміша – «Антонівка-Зарічне», що на Рівненщині. Гайворонська вузькоколійка перевозить пасажирів – тричі на тиждень у напрямку Голованівська і тричі у напрямку Рудниці. Її ширина – всього 75 сантиметрів.
Адміністративно вона перебуває у складі Одеської залізниці. Історія її створення сягає ще 1890-х років і пов’язана зі стрімким розвитком цукрового виробництва. Приміські поїзди Гайворон-Рудниця їздили складом тепловоза та трьох пасажирських вагонів. Рух потягів по вузкоколійці відмінили у березні 2020 року через карантин. Коли обмеження зняли, рух не відновили, бо в Одеській залізниці вважали її морально та фізично застарілою. Але чомусь зовсім забули про неабиякий потенціал вузькоколійки для створення туристичних маршрутів і розвитку екотуризму. Та вчасно схаменулися. Працівники національного природного парку «Кармелюкове Поділля», територією якого курсує цей потяг, уже розробили низку маршрутів. Вони вважають, що нищити унікальну пам’ятку, яка дійшла до нас ще з ХІХ століття, було б величезною помилкою.
Отож, у 2020-му році почали ремонтувати вузькоколійку. Замінили більше тисячі старих дерев’яних шпал на нові спеціальні залізобетонні шпали для вузької колії. Щоб продемонструвати туристичний потенціал гайворонської вузькоколійки та врятувати її, організовали показову поїздку паротяга у березні минулого року. На підтримку вузькоколійки у Гайвороні в травні відбувся GoodoK Fest. З 14 жовтня між Кіровоградською та Вінницькою областями відновлено щоденний рух поїздів.
Та щоб привабити не лише місцевих пасажирів, а й туристів, тут організували так званий «Гайворонський експрес», який вирушив у свою першу мандрівку 15 січня. Вона триває за маршрутом «Бершадь-Гайворон». У складі поїзда – три вузькоколійні вагони із сидячими місцями, побудовані у 1960 р. в Польщі на чолі з раритеним паровозом Гр-280 та один вантажний вагон.
Зразків таого унікального рухомого складу в світі майже не залишилося. Раритет – німецький репараційний тепловоз Гр-280 зразка 1950 року. Він у робочому стані. Але вивозять його з депо рідко, в основному в так званих євротурах для туристів і в кінозйомках. Цей паровоз можна побачити в кількох фільмах, зокрема «Дев’ять життів Нестора Махна», «1942», «Поводир, або Квіти мають очі». Є у Гайвороні ще один вузькоколійний паровоз – МТ-202, виготовлений у Бельгії наприкінці ХІХ століття, тобто це ровесник вузькоколійки. Нині він стоїть на постаменті в центрі міста як пам’ятник. На маршрутах курсують вітчизняні тепловози серії ТУ-2, польські вагони PAFAWAG 1960-х років та криті товарні вагони для підвозу матеріалів на утримання колії.
Вл. інф.