Біля Полтавщини у селі Куцеволівка знайшла майстра, який виготовляє традиційні українські віники. Це козацьке село знаходиться на правому березі Дніпра по дорозі до міста Дніпро.
Технічний прогрес дуже змінив наше життя, але однак, важко уявити навіть сучасну українську хату, в якій немає віника, бо він – символ чистоти та ошатності, охайності господині. А ще віники – давній засіб проти всякої нечисті.
Для прибирання в хаті зараз є багато сучасних гаджетів: і зручні швабри з віджимом, і різноманітні щіточки, миючі пилососи і навіть пилососи-роботи. Але пилосос пилососом, а віник залишається.
Село Куцеволівка спеціалізувалося на виготовленні віників. Місцеві мешканці кажуть, що у 70-80 роки минулого століття тут всі городи засівали сорго, щоб робити віники. Одна родина могла за сезон вив’язати до шести тисяч віників. Їх продавали не лише на місцевих ринках, але й возили великими партіями у інші регіони, зокрема на Донеччину, міняли там на вугілля.
Зараз майстрів, що займаються давнім промислом, залишилося не більше п’ятьох. Один з них – Микола Лисак. Він в’яже віники вже 50 років і зробив їх не менше 100 тисяч.
Від нього дізналася, що віники завжди робили двох видів. Прості купували й купують переважно заводи чи шахти. А кращі беруть для домашнього використання, вони міцніші і навіть красивіші, такі, що прикрасять будь-який дім.
Зробити віника – праця важка. Адже спершу треба виростити сорго, а воно може й замерзнути, як сталося цією весною. Тоді треба все переорати й знову пересіяти. Поки сорго виросте, за ним треба доглядати, проріджувати, сапати. Вирубувати дозріле сорго теж важко, далі його треба висушити, вибити зерня і лише після того за допомогою станка починають в’язати віники. Тут теж є свої особливості, які потребують вправності майстра. Микола Лисак може робити будь-які віники на замовлення. За день зараз в’яже десь 50 віників. До речі, віники можна замовити майстру за телефоном +380 (96) 326 89 28.
Станок, на якому працює пан Микола, дістався йому від батька, який теж був майстром з в’язання віників. Продовжує родинну справу і старший син майстра, середній воює добровольцем на фронті.
До речі, зерно із сорго не пропадає, його купують на корм голубам або курям. Листя теж згодовують або худобі, або домашній птиці. Залишками від стебел розпалюють печі. Тож виходить повністю безвідходне виробництво.
Куцеволівські віники досить якісні. Вони також дуже популярні у Польщі, їх туди возять водії міжнародних автобусів, які кажуть, що польські господині розбирають продукцію українського майстра із задоволенням.
Багатьох цікавить – як правильно ставити віник? Навколо цього є свої забобони, кажуть, що треба ставити ручкою вниз, тоді в хату не зайде ніяка нечисть. Але пан Микола пояснює все практично: якщо віник стоїть ручкою донизу, то він довше прослужить, не буде гнутися.
Ольга Усанова, #рідна_полтавщина #традиції_полтавщини