Одинадцять років тому оптимізм, з яким повідомлялось, що завод з виробництва ядерного палива будуватиметься у Смоліному, буквально зашкалював. Місцеве начальство зрозуміти можна: до цього шматок пирога було кілька охочих. Крім Смоліного, хотіли запопасти його Кам’янське, Жовті Води, Славутич. Бо саме лиш будівництво, це вже – робочі місця заpплати, відрахування до бюджету, поліпшення показників. Перевагу віддали Кіровоградщині, бо має Новокостянтинівську шахту з видобутку урану, що поряд з майбутнім заводом. Провда, вона ще будувалась, але, як планувалось, мала вийти на прєктну потужність разом із першою чергою заводу – у 2015 році. Є уран і в інших родовищах. Спеціалісти оцінюють: запаси регіону складають 230 тисяч тон урану.
Минулого ж вівторка, 4 липня Кіровоградська обласна рада звернулася до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо виведення з кризи державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», збереження атомно-промислового комплексу держави та будівництва заводу з виробництва ядерного палива.
«СхідГЗК» – єдине урановидобувне та уранопереробне підприємство в Україні, один з 28 уранодобувних центрів світу та найбільше в Європі. На сьогодні воно перебуває у кризовому стані через тривалу зупинку виробництва у 2022 році. Кредиторська заборгованість підприємства складає 3,7 мільярда гривень. «Фінансовий стан підприємства за останні місяці погіршився, зупинено виконання будь-яких платежів, існує реальна загроза зупинки виробництва, повернення до тривалого простою комбінату, що спричинить руйнацію урановидобувної та уранопереробної промисловості України», – зазначають депутати.
У зверненні обласна рада просить Президента України забезпечити виконання Кабміном заходів щодо затвердження Державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу до 2026 року та вжити кроки для фінансування ДП «СхідГЗК» з метою збільшення виробництва уранового оксидного концентрату для повного забезпечення потреб вітчизняної атомної енергетики. Також звернулися до Кабміну щодо надання бюджетної підтримки підприємству на покриття витрат виробництва урану у розмірі 1 мільярд 75 мільйонів гривен з розрахунку на рік; надання кредиту 900 мільйонів гривень на три роки під гарантії ДП «НАЕК «Енергоатом»; запобігання банкрутства або санації ДП «СхідГЗК»; погодження будівництва заводу з виробництва ядерного палива на території Кіровоградщини; продовження видобування уранової руди Смолінською шахтою.
Будівництво заводу з виробництва ядерного палива (АТ «Завод ядерного палива») на землях Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» в смт Смоліне Маловисківського району Кіровоградської області номінально розпочалось 4 жовтня 2012 року. Перший металевий кілочок приїхав убити в нашу землю тодішній прем’єр сумнозвісний Микола Азаров. На заводі планувалося налагодити виробництво ядерного палива для реакторів ВВЕР-1000, що мало посилити енергетичну безпеку України. Згідно з початковим планом, українська сторона мала отримати контрольний пакет у СП у розмірі 50 % плюс 1 акція (решта акцій мала відійти росіянам). Введення заводу до експлуатації планувалося на 2015 рік, щорічно завод мав виробляти до 400 тон урану. У 2015 році угоду з Росією з будівництва заводу було розірвано.
За словами тодішнього президента НАЕК «Енергоатом» Юрія Недашковського, станом на 2012 р. лише дві компанії в світі освоїли виробництво шестигранних паливних збірок ТВЕЛів, саме таких, які використовуються в Україні — це російська компанія ТВЕЛ, яка займає 12 % світового ринку фабрикації ядерного палива, і транснаціональна компанія Westinghouse — 24 % ринку. На Кіровоградщині працюють усі три українські шахти, що видобувають уранову руду. Одна копальня діє на околиці обласного центру, дві інших — у Маловисковському районі, де мали побудувати завод. З Кіровоградщини уранову руду везуть на первинне збагачення до Жовтих Вод на Дніпропетровщині, звідти — до Росії на фінальне виробництво чистого урану. Після введення заводу в дію, кіровоградська руда буде повертатися з Жовтих Вод на завод для остаточного використання.
Створення підприємства з виробництва ядерного палива для реакторів ВВЕР-1000 – одне із пріоритетних завдань розвитку атомної енергетики, визначених «Енергетичною стратегією України на період до 2030 року», державною програмою «Ядерне паливо України» і низкою урядових рішень, прийнятих на виконання «Енергетичної стратегії». Тобто, завод реально потрібен. І про це багато сказано. Але мало зроблено.
Наміри збудувати такий заводу сягають ще 1990-х. Проєкт мало втілити в життя спеціально створене 1995 року спільне підприємство "УКРТВЗ" ("Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива"). Туди в рівних частках увійшли російська "ТВЕЛ" (дочка "Росатома"), казахстанська НАК "Казатомпром" і Фонд держмайна України. Тоді підписали угоду про сприяння проєкту. Україна мала виготовляти цирконієві труби, Казахстан – паливні таблетки. Росія повинна була збирати готові касети. Новозбудований завод мав бути переданий ПрАТ "Завод з виробництва ядерного палива". Контрольний пакет акцій у ньому належить держконцерну "Ядерне паливо" (50%+1 акція), решта – "ТВЕЛ". Фактично далі задекларованого справа не рушила. Всі десятиліття Україна продовжувала купувати паливо в Росії – у тієї ж "ТВЕЛ".
Фактично два роки тривала тільки підготовка до початку будівництва. 2 вересня 2010 року завершився конкурс з вибору технології виробництва ядерного палива в Україні. Згідно з рішенням комісії переможцем конкурсу визнано «Пропозицію ВАТ „ТВЕЛ“ на участь в конкурсі з вибору технології та партнера для організації в Україні виробництва ядерного палива для реакторів ВВЕР-1000». 27 жовтня 2010 р. паливна компанія «ТВЕЛ» і концерн «Ядерне паливо» підписали угоду про створення спільного підприємства (СП) для будівництва заводу з виробництва ядерного палива в Україні. 18 серпня 2011 р. комісія з вибору майданчика для розміщення підприємства з виробництва ядерного палива в Україні розглянула три альтернативні варіанти майданчиків для розміщення підприємства та визнала майданчик у районі смт Смоліне Маловисківського району Кіровоградської області, як такий, що відповідає встановленим критеріям та вимогам до розміщення заводу з виробництва ядерного палива. 29 жовтня 2011 р. в смт Смоліне відбулися громадські слухання з питання будівництва в Україні заводу з виробництва ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000..
4 жовтня 2012 року відбулися урочисті заходи з нагоди відкриття майданчика для будівництва заводу. 9 вересня 2013 року на будівельному майданчику розпочались підготовчі роботи. 19 грудня 2013 року ЗМІ повідомляли про намір державного концерну «Ядерне паливо» (Україна) внести до статутного фонду СП суму в 42 млн доларів США до 31 грудня 2013. Паливна компанія «ТВЕЛ» раніше внесла таку суму до статутного фонду спільного підприємства. Міністр енергетики і вугільної промисловості Едуард Ставицький повідомляв, що в проєкті державного бюджету на 2014 рік заплановано виділити 364 млн гривень на будівництво заводу. 2014 року також планувалось розпочати основні будівельні роботи на майданчику для запуску заводу в 2015 році. З відомих причин усе припинилось.
У липні 2018 року китайська компанія China Nuclear Fuel Corporation висловила зацікавленість у викупі російської частки (50% мінус 1 акція) у проєкті будівництва заводу ядерного палива на території України. Крім того, інвестор обіцяв покрити витрати України, що раніше були здійснені на фінансування будівництва заводу. Що ж тепер?
Світлана Орел
На фото: таким мав бути завод у Смоліному