За цю фразу, написану на вирізці з газети, студент другого курсу Чубарівського зооветеринарного технікуму Григорій Бондаренко отримав покарання у вигляді позбавлення волі на три роки у далеких виправно-трудових таборах СРСР.
…Йшов третій урок. Студенти-другокурсники з групи «С» слухали лекцію у класі. Григорію Бондаренку було нецікаво, оскільки те, що розповідав учитель, не стосувалося професії, яку набували в технікумі.
Григорій нагнувся зав’язати шнурок на черевикові і побачив під партою акуратно вирізаний з якоїсь газети чи може книги малюнок хати під солом’яною стріхою. Під малюнком був надрукований підпис «Хата Т.Г. Шевченка».
Григорій мокнув у чорнильницю перо ручки і намалював зверху покрівлі чоловічка, зліва від якого написав «Я», а справа: «Кричить ура, хай живе СРСР і великий Сталін». Після цього у правому куті вирізки написав фразу «У вас така сама хата?». Очевидно, це запитання стосувалося учениці Насті Литвин, яка сиділа на першій парті, бо Григорій у правому куті вирізки написав її прізвище і передав їй вирізку.
Невдовзі пролунав дзвінок на перерву. До Григорія нарешті дійшло, що у нього можуть бути неприємності через підписи біля малюнка хати Шевченка, і він вирішив забрати цей шматок газети у дівчини. Але Настя уже передала вирізку хлопцям, і Василь Синицький уже поніс його директору технікуму Кобильському. А той відразу зателефонував до Хмелівського райвідділу НКВС.
Це сталося 23 березня. А через три дні у технікумі були загальні збори. На порядку денному одне питання – контрреволюційна поведінка студента другого курсу 18-річного Григорія Бондаренка. З доповіддю виступив директор технікуму Кобильський. Він сказав, що коли Бондаренко був старостою групи «С» 2-го курсу, то «не виконував покладених на нього завдань, не займався тим, чим потрібно було займатися, писав контрреволюційні листівки», і що вчинок Григорія був виявлений завдяки пильності кращих студентів технікуму. Кобильський запропонував виключити Бондаренка з числа учнів технікуму. І усі дружно підняли руки «за».
Відразу після цих зборів Григорій Бондаренко написав заяву дирекції технікуму, у якій покаявся і просив не виключати його: «Я це зробив несвідомо, без ніякої мети. За мною раніше ніяких хиб не було помічено, запевняю, що й більше не буде».
Працівники НКВС арештували Григорія Бондаренка 28 березня 1936 року. Його звинуватили у тому, що «під час занять в класах розповсюджував серед студентів вирізку з газети із знімком хати, в якій проживав Шевченко, і на якому написав контрреволюційний заклик проти керівників ВКП (б) та уряду, під знімком зробив підпис, який в контрреволюційному дусі показує матеріальний стан трудівників СРСР».
17 травня на вимогу слідчого НКВС комітет комсомолу технікуму надав характеристику Бондаренка. У ній, зокрема, було зазначено, що за Григорієм «помічався ряд дій, які були розбіжні зі званням пролетарського студента. Вчився він погано. Коли приймали у комсомол, то на запитання «Хто такий Гітлер», Бондаренко відповів: «Гітлер – це керівник комуністичної партії Німеччини». У комсомол Григорія не прийняли.
Малюнок хати Т.Г. Шевченка, біля якого студент Григорій Бондаренко написав контрреволюційні фрази.
За те, що Григорій Бондаренко «розповсюджував серед студентів Чубарівсього зоотехнікуму складений ним контрреволюційний документ із закликом до боротьби проти вождів ВКП(б) і народів СРСР та зображальний матеріал про стан трудівників в контрреволюційному дусі», 28 липня 1936 року Спецколегія Одеського обласного суду покарала Григорія Бондаренка позбавленням волі в далеких виправно-трудових таборах СРСР терміном на три роки.
Подальша доля Григорія Бондаренка, уродженця села Маркове Добровеличківського району, невідома.
Реабілітований він 28 червня 1993 року прокуратурою Кіровоградської області.
Володимир Поліщук