Вимога відставки голови обласної ради, що пролунала на сесії в останній день березня, активізувала політичне життя краю.
До честі Сергію Шульги, він не сховав голову в пісок, а публічно озвучив свою позицію: «На жаль, користуючись тим, що зараз повномасштабна війна і вся увага зосереджена на подіях під Бахмутом та на лінії всього фронту, старі політичні групи в області роблять усе, щоб повернути собі вплив. Якщо підсумувати, то за цю каденцію вже більше десяти разів вони виношували план звільнити мене з посади. Чому вони це роблять? Відповідь одна – і її озвучив один із ініціаторів на сесії. Бо я не вмію домовлятися. Але про що йде мова? Якщо треба сідати за круглий стіл – мої двері завжди відчинені. Якщо про договорняки, то у нас дійсно різні системи координат. У моїй – прозорий менеджмент, ефективна робота комунальних підприємств, співпраця з ЄС. Що у їхній – багатьом добре відомо. Адже, це я в політиці – людина нова. А от інших головних акторів цього театру абсурду життя добре покидало по політичних проєктах. Вони можуть вигадувати все, що завгодно, робити різні вкиди, фейки... Я не боюся їхніх «привітів» і тиску.
Для мене головне, що можу спокійно дивитися людям в очі. Я знаю, що йду законним шляхом. Повторюся, моя мета – це розвиток. Уперше голова обласної ради просуває Кіровоградщину в європейському співтоваристві – Асамблеї європейських регіонів. Уперше голова обласної ради запровадив пряму комунікацію з керівниками комунальних закладів і підприємств. Уперше голова обласної ради ввів в систему своєї роботи виїзні прийоми громадян. Уперше голова обласної ради залучає молодь до прийняття управлінських рішень. І таких новацій ми започаткували чимало. Вірю, вони матимуть результат. Дякую нашим воїнам, що захищають і дають можливість працювати. Слава Україні!».
Не промовчали й опоненти. Ексголова обласної ради Олександр Чорноіваненко відразу після сесії, що не відбулася, був категоричним: «Більше року голова обласної ради ігнорує пропозиції (проєкти рішень), призначає «керівників» без винесення питань в зал…. Ми довго терпіли. Ми не хотіли у військовий час щось міняти. Але депутати не розуміють чому в один день ми не можемо повернути демократію в зал. Їх вже абсолютна більшість. Сьогодні він підняв градус, і наслідки будуть більшими. Якщо «голові» 4 години немає чого сказати, то голови немає. У військовий час голова обласної ради, яким командує заборенена партія, це питання національної безпеки. Депутати не зрадники ні України, ні своїх виборців. Тому будемо міняти!!!»
Склалася справді парадоксальна ситуація, коли голову обласної ради захищають і підтримують насамперед не однопартійці, а депутати із сумнозвісної ОПЗЖ. «Європейська солідарність», «Батьківщина», «За майбутнє» і частина «Слуг народу» фактично сформували нову депутатську більшість. На пресконференції її представляли Олександр Горбунов, Олександр Чолрноіваненко, Сергій Коваленко …і «слуга» Юрій Дрозд. Основні претензії – голова не реагує на проєкти рішень і пропозиції, які подають депутати, вважає їх своїми підлеглими, призначає одноосібно керівників комунальних підприємств, зокрема «Дніпро-Кіровоград», до яких у депутатів є претензії щодо ефективності керівництва. Олександр Горбунов назвав стиль керівництва Сергія Шульги тоталітарним. А однопартієць Юрій Дрозд означи те, що відбувається в обласній раді, як політична криза.
Він також заперечив вплив на цю ситуацію, нашого одіозного земляка, який і досі залишається заступником керівника офісу президента Олега Татарова. Деякі оглядачі називають його ще неофіційним куратором Кіровоградщини. А він, схоже, хоч і повільно, але під тиском міжнародного співтовариства та активної громадськості поступово втрачає свої міцні позиції (див. матеріал про Бюро економічної безпеки). Тож укріпитися в рідному регіоні для нього геть не зайве. Юрій же Дрозд – ексзаступник начальника обласного управління МВС в Кіровоградсткій області свого часу працював під безпосереднім керівництвом нашого одіозного земляка. У цій же системі працюють обидва його сини: Віталій Дрозд – слідчий головного управління Нацполіції в Одеській області. Олексіій Дрозд – начальник відділу докторантури та адюнктури Національної академії внутрішніх справ. Тож важелів впливу на депутата з боку досвідченого апаратника і гросмейстера підкилимної боротьби Олега Татарова більш ніж достатньо.
Чесно кажучи, претензії до Сергія Шульги не досить переконливі. Усе це можна вирішити, хай навіть публічно, але без відставки, тим більше у воєнний час. Бо цсе це дуже відгонить надмірними амбіціями і корисливими інтересами. Цікаво тільки – хто кого використовує у цьому протистоянні? Амбітні корисливих, чи корисливі амбітних? Навіть якщо відкинути всілякі впливи, то кожен із опонентів Шульги може претендувати на посаду голови. А це крім усього ще й дуже велика заробітна плата: активіст Андрій Лаврусь оприлюднив у своєму Телеграм-каналі цифри: в окремі місяці заробітна плати голови облради досягала 168 тисяч гривень, премія – 127. Сергій Шульга не заперечив ці цифри, зауважив тільки, що його попередник Олександр Чорноіваненко одержував ще більше… При цьому багато людей з вищою освітою нині змушені отримувати мінімалку, а у зв’язку із воєнним станом навіть її скорочують на третину. Ось така турбота про виборців.
Світлана Орел