Віктор Петрович Скаржинський – той хто винайшов і впровадив для захисту сільгоспугідь лісосмуги.
Народився 1787 року в родовому помісті — селі Трикрати (поряд з Вознесенськом на Миколаївщині), навчався в Херсоні, Миколаєві, Санкт-Петербурзі, служив у петербурзькому департаменті народної освіти. В 1811 році повернувся в родинний маєток.
По завершенні війни 1812 року Скаржинський організував у своєму маєтку Трикрати передове на той час господарство з поліпшеними сівозмінами. Заклав помологічний сад (221 ґатунок), дендрарій (281 вид) з плантацією шовковиці при ньому (150 га) і плодовий сад з виноградником (100 га). Організував лісові розсадники й розробив агротехніку вирощування садивного матеріалу у степових умовах. Акліматизував ряд деревних порід і кущів Південної Америки та Західної Європи. Постачав саджанці з власного розсадника в Одеський ботанічний сад, для акацієвих алей в П'ятигорську, парків Алупки і Місхора. Останніх сорок років свого життя Скаржинський словом і ділом невпинно переконував мешканців степової зони садити дерева. Саме він вигадав саджати лісосмуги для підвищення родючості ґрунтів. Деревні насадження, говорив він, позитивно впливають на кількість опадів, вологість повітря і ґрунту, врожайність полів, повноводність річок і на клімат загалом.
На 1853 рік його лісопосадки перевищували 400 гектарів, для накопичення води в балках було облаштовано греблі і споруджено 40 ставків. Дендрологічний сад у його маєтку нараховував близько 300 видів дерев (кедри, сосни, туї, тамарикси, ялівці — насіння імпортувалися з Німеччини, США, Франції), плодовий сад — близько 200 видів (140 сортів яблук, 81 сорт груш, 20 сортів вишень і слив, 50 сортів абрикос). Сучасне державне заповідне урочище Трикратський ліс – це колишній маєток Скаржинського.
Він походив з давнього українського козацького роду Скаржинських. Можливо рід пішов від козака Скарги. Найдавніший відомий предок його був сотником Першої Лубенської сотні. Рід поріднений з багатьма українськими старшинськими родами 18-19 століття, зокрема, такими як Скоропадські, Закревські, Значко-Яворські, Милорадовичі, Миклашевські, Судієнки та інші.
P.S. Він точно не думав про нинішню роль лісосмуг у степовій зоні України.
Юрій Фоменко