З давніх-давен у деяких слов'янських народів Європи існує легенда про племена ельфів та братів-ведмедів Урсока і Урсола, добрих друзів ельфів. Урсок вважався кращим пивоваром і був символом виробництва пива ель. Цей напій здавна припав до смаку жителям більшості країн світу.
Коли у Єлисаветграді, на початку 1880-х років, купець Герш Зельцер відкрив перший на півдні України пивзавод і солодовню, він встановив на високій заводській трубі фігуру велетенського металевого ведмедя Урсука з бочкою пива у передніх лапах. Його можна було бачити з будь-якого кінця міста. Той ведмідь з бочкою зберігся десь до1950-х років – ним милувалися здалеку і зблизька старі й малі. Пиво Зельцера, як його називало старше покоління жителів колишнього Кіровограда чи не до самого кінця ХХ століття, славилося далеко за межами міста, його часто купували наші гості, як один з кращих сувенірів, смачний напій відчутно поповнював міський бюджет.
Гордістю і окрасою міста була солодовня – красива і велична цегляна споруда висотою понад 20 метрів. Цим вона до 1941 року поступалася лиш водонапірній вежі на Ярмарковій площі. Перед окупацією Кіровограда гітлерівцями, солодовня зазнала значних пошкоджень від радянських саперів за планом випаленої землі. Але, на відміну від вежі, солодовня була окупантами відбудована – адже відома прихильність німців до пива. Та ще коли врахувати, що серед сортів пива, яке завод випускав до війни, було німецьке ''Баварське''. Залишаючи місто у 1944 році, німці теж зруйнували підприємство, щоб їхнє обладнання не дісталося більшовикам.
Колись серед містян існувала (можливо, існує у певній місцевості й досі) легенда, начебто німці, відступаючи, вкинули у свердловину, якою подається високоякісна вода з підземних джерел, труп убитого коня. Але це, кажуть фахівці, вигадки. Місцеві господарники після війни, як могли, відбудували завод нашвидкоруч, помітно змінивши його зовнішній архітектурний вигляд, Внаслідок наступних перебудов солодовня стала геть несхожою на себе, зрештою була знята з труби зіпсована фігура ведмедя. Сьогодні від історичної солодовні залишилися лиш окремі обриси, та й сам завод фактично припинив існування.
Та свою помітну сторінку в історію промислового розвитку обласного центру він вписав, не кажучи вже про пам'ять народну. Хочеться вірити: настануть часи, коли завод-чародій налагодить виробництво приємної та корисної для людей продукції і поверне місту славу лідера виготовлення високоякісного пива світових стандартів. Не з баварською – власною назвою.
Юрій Матівос
