Лебедина пісня, лебедина вірність… Лебеді – це про красу і велич. А хто знає про лебедине горе? Воно буває також. І саме на лебедине горе відгукнулася зооволонтерка Юлія Барановська з Новомиргорода, у якої зараз живе покалічений лебідь Сіма.
Цього лебедя Юлія побачила на моєму фото – фотографував пейзажі і в кадр потрапив скривавлений птах. Юлія Барановська зацікавилася саме ним, і звернулася, щоб підказав, де цей птах. Першу спробу його спіймати зробили з Василем Луцем. Однак поранений птах був на диво прудкий і тримався на воді.
До другої спроби готувалися ретельніше – звернулися до рятувальників, які погодилися спустити на воду човни, щоб переслідувати лебедя по річці. Та слід було знайти ще сітки, щоб спіймати птаха, не завдавши йому нових травм! Рибальські сітки шукали по всьому місту. І раптом зʼявилася нова пропозиція – Наталя Камєліна запропонувала спробувати спіймати птаха підсакою. Дівчата влаштували засідку і так впіймали лебедя біля берега – довго трималися на воді разом з пернатими братиками і сестричками він не міг через втрату крові, а дівчат, найімовірніше, не помітив на березі, бо вже сутеніло.
– У лебедя, який ще зовсім юний і навіть не вбрався в біле перо, дуже травмовано крило, на нього напав якийсь хижак і з крила фактично стирчали кістки, – розповідає Юлія. – Я вийшла на фахівчиню-орнітологиню, яка мешкає в Харкові, і отримала купу інформації про те, як лікувати й доглядати лебедя-шипуна. Назвали його Сіма.
Зʼясувалося, що птах у домашніх умовах навіть їсти не вмів. Він не знає, що таке мисочка, адже в природі лебеді занурюються у воду й скубуть водорості з дна. Фахівчиня порадила завести качечку, завдяки якій лебідь навчиться їсти. Мисочки підбирали чорного і зеленого кольорів, щоб було щось схоже на підводний світ. І до лебедя підселили качечку Феодору, яка на всі 100 впоралася із завданням, навчивши дикого птаха харчуватися в неволі.
– Лебеді не їдять рибу, – розповідає Юлія. – Для лебедя треба заготовити водорості, ряску. Ще запарюємо пшеничну крупу. Тоді все складаємо у миску шарами – внизу водорості, потім «кашу», нагорі викладаємо ряску. І лебідь весь цей багатошаровий «пиріг» висьорбує.
Юля має запас ряски й водоростей. А коли закінчитися те й друге, каже, можна замінити звичний харч дрібно посіченою пекінською капустою.
Лікувати лебедя теж непросто. Навіть таблетку треба запхати вміючи, щоб вона не пішла не в те горло. Щоб дати укол, доводилося сісти на лебедя верхи. Але зараз лікування позаду, Сіма прекрасно почувається. На свою рятівницю він перших кілька днів шипів, а зараз ставитися практично з ніжністю.
– Залишиться у нас, – каже Юлія. – У дикій природі однокрилий лебідь не виживе.
Птах уживається не тільки з подружкою-качкою, але й з котами та собаками, хоч спочатку, коли вони приходили в його кімнату, ставився до них насторожено.
До речі, у Юлі вдома на сьогодні проживає 62 коти, 15 собак, а пʼятеро евакуйованих із зони бойових дій цуценят терміново потребують родини. Зазирніть на сторінку зооволонтерки у ФБ – можливо, вам у душу зазирнуть очі тварини, яка стане саме вашим домашнім улюбленцем.
Не втрачайте нагоди робити добро!
Володимир Пісковий
