Буду чесною. Коли прийшли у волонтерський центр, а там новий замок, змінили за вказівкою голови ОТГ, який нам сказав, щоб ми там з кимось розбирались і домовлялися. Спочатку було неприємно і щемно. Потім з Петровичем подумали, що це ж класно, будемо у свої 70р відпочивати, адже крім витрат з власної кишені ми не маємо НІЧОГО. Ми працюємо бо хочемо щоб всі залишались живі та здорові, щоб поменше було горя та сиріт.
Та не так склалось як гадалось. Постійні дзвінки – кому треба супчики, кому сітки. А ще пані Наталя Бурьяненко дуже полюбляє сюрпризи. Тихенько нам щось та підкидають. Сусіди жартують, що в нас овочебаза.
Не довго ми раділи, довелось знову закачувати рукава і до роботи. Нам зносили і звозили: капусту, кріп, цибулю, щавель – це все слід пересушити, щоб не зіпсувалось. Сушарка працювала 24/7 і ми працювали.
6.30 дзвінок Людмила Огієнко-Миненко: досить спати, треба капусту рятувати.
7.00 через дорогу біжить Лариса: " Ой вже треба сушарку звільняти і по новій закладати".
Валя Зубкова, під 80 років, щодня як на свято приходила, мені не довіряє, все перевіряє, чи так зробила. Звикла пів століття зошити перевіряти. Звичка залишилась: все повинно бути під контролем.
Постійний помічник Гайчан Христина зі своїми помогайчиками нагадує, ви ж за мене не забувайте, я завжди допоможу.
Всі разом насушили і передали на фасування 18 банок сушки.
Як тут не згадати Зою Волошиновську і її дівчат з магазину Анжелу і Наталю Виноградову, які постійно забезпечують нас класними банками від маккави, вони герметично закриваються і висушені овочі не псуються тривалий час, заготовки можна зберігати рік. А банок скільки потрібно – їх не злічити…
Нині Микола Бердник поринув у свою рідну стихію – працює у дитячому таборі і ми залишились без транспорту. Запанікувала, як завжди, адже 18 банок терміно слід було завести на фасування. Ми, українці, такі – усім, до кого дзвонила, ЖОДЕН не відмовив. На душі легко і приємно, вже завезли.
Інша дуже важлива ділянка роботи – це наші сітки. Достукатися до кожного, вилікувати людську байдужість нелегко. Ми робимо те, що в нас виходить. Спільнота наша із плетення сіток збільшується і замовлення в рази збільшуються.
Сьогодні Карлівка відправила ще три сітки. ОСББ «Рідний Дім 30» – дві вже готові, дівчата плетуть після роботи і на вихідних. ГО "Єдина родина Кропивниччини", плетуть по вихідних їм надає місце кафе "Бамбетель" – Діма Смельняк.
Тамара Саміляк, як дізналась про темпи нашої роботи, каже: "Так у вас там ціла корпорація!" Оце така оцінка діяльності нашого колективу. Ми працюємо на всю потужність, але у межах країни це мізер. Якщо наші сітки врятують хоч одне життя, або нагодуємо хоч одного воїна, то нам є чим пишатись.
Отож з невеличкої сільської організації "Велика Виска КРАЯНИ" ми створили корпорацію "КРАЯНИ" і продовжуємо розвиватись, об'єднуватись з тими, хто хоче внести свій вклад в перемогу, з тими, хто не чекає "хароших рускіх".
Слава Українському народу, його донькам і синам, які виборюють свою незалежність.