27 березня в українських кінотеатрах стартував прокат історичного документального фільму під такою назвою. Ця стрічка – новий погляд на одну з найвидатніших постатей Київської Русі.
Як стверджують виробники, глядачів чекає видовищна та глибока історія одного з наймогутніших правителів Середньовічної України – Ярослава Мудрого київського князя у 1019-1054 роках, другого сина князя Володимира Великого, який зміг об’єднати розрізнені землі навколо Києва, створивши могутню державу. У фільмі особлива увага приділена ролі другої дружини (з 1019) – Інгігерді (у хрещенні Ірині) – дочці короля Швеції Олафа Шетконунга.
Нагадаю, що період правління Ярослава Володимировича – час найбільшого політичного та культурного піднесення Київської Русі. Утвердившись на великокнязівському престолі Ярослав розпочав грандіозну перебудову Києва – площа міста збільшилася в сім разів до 70 га, а довжина міського валу сягала 3,5 км.
Окрасою міста стали Золоті ворота з надбрамною церквою Благовіщення Богородиці– головний в’їзд до столиці. Найвеличнішою спорудою Києва став Софійський собор, який за літописом князь наказав збудувати на честь перемоги над печенігами в 1036 році. Також ним в 1051 році заснований Києво-Печерський монастир. За його правління були побудовані храм святого Георгія і святої Ірини, та кілька інших.
Сприяв Ярослав Мудрий поширенню християнства на Русі не лише розбудовою храмів. Щоб забезпечити потреби у церковній літературі Ярославом Мудрим при Софійському соборі було створено скрипторій – майстерню з переписування книжок. Також за його наказом в Софійському соборі було засновано першу на Русі бібліотеку, а при церквах та монастирях відкривалися численні школи.
Прагнув Ярослав і до церковної самостійності: в 1039 році було створено Київську митрополію, що перебувала в юрисдикції константинопольського патріарха, а вже в 1051 році за його ініціативи собор місцевих єпископів обрав митрополитом Київським та всія Русі русина Ілларіона. Ярослав узгодив церковний устав, яким визначалися права церкви і духівництва.
З ім'ям Ярослава Володимировича Мудрого пов'язане створення першого літописного зводу 1037-1039 та першого писаного зводу законів — "Правди Ярослава".
У зовнішній політиці Ярослав Мудрий віддав перевагу дипломатичним методам, за допомогою династичних шлюбів породичався з королівськими домами Англії, Німеччини, Франці, Данії, Польщі. Царські нащадки Ярослава Мудрого надали коріння королівським династіям світу та стали прабатьками усіх потужних королівських династій Європи. Так:
– Ізяслав (1024-1078) – одружився з сестрою польського короля Казимира I Гертрудою;
– Святослав (1027-1076) – князь чернігівський, одружений з австрійською принцесою Оде, дочкою графа Леопольда;
– Всеволод (1030-1093) – одружився з грецькою царівною (імовірно донькою візантійського імператора Костянтина IX Мономаха), від шлюбу з якою народився князь Володимир Мономах.
Доньки Ярослава Мудрого:
– Єлизавета (1025-?) – стала дружиною норвезького короля Харальда Сурового;
– Анастасія – стала дружиною короля Угорщини Андраша I;
– Ганна Київська (1032 або 1036 – між 1075 і 1089) – стала дружиною короля Франції Генріха I.
Режисеркою та продюсеркою проєкту стала Олеся Ногіна, співавторами сценарію – Віталій та Дмитро Капранови. Роль Ярослава Мудрого виконав актор Євген Лацік, а образ дружини князя – шведської принцеси Інгігерди – втілила Анастасія Король.