У ході реалізації проєкту «Від якісної комунікації до участі громади у прийнятті рішень» відбулось чергове онлайн-обговорення, організоване Асоціацією Політичних Наук. Цього разу – на тему завершення процесу декомунізації і перейменування Кіровоградської області. У заході взяли участь народні депутати нинішнього та попереднього скликань, місцеві науковці, історики та відомі громадські активісти.
«У процесі декомунізації було перейменовано чимало міст, сіл, вулиць, проспектів та інших топонімів, демонтовано пам’ятників та меморіальних знаків. Але найважче було перейменувати Кіровоградську і Дніпропетровську області, адже для цього необхідно внести зміни до Конституції. Депутати попереднього скликання розпочали цей процес, однак не встигли його завершити, і сьогодні він перейшов у спадок нинішнім депутатам», – зробив старт для дискусії голова Асоціації Політичних Наук Дмитро Сінченко.
Одним із драйверів процесу декомунізації області виступив депутат 8-го скликання Олександр Горбунов, який до цього відіграв важливу роль у важкому процесі перейменування і самого обласного центру.
«Дуже шкода, що ми не встигли. Тоді склалися такі умови, що у Раді 8-го скликання знайти 300 голосів було уже важко. Ми витримали всі юридичні моменти, провели перше голосування, отримали висновок Конституційного суду… Дуже хотілось би, щоб область стала Кропивницькою. На жаль, я не відчуваю союзників у цьому питанні серед депутатів нинішнього скликання, але це обов’язково з часом зміниться, бо це питання має ще й економічну складову. Станом на сьогодні наша область не достатньо впізнавана, але з перейменуванням ми отримали унікальний шанс це виправити. У 2017 році ми започаткували мистецький фестиваль «Кропивницький», його треба продовжувати. Ми можемо зробити новий бренд області, новий бренд території – Кропивниччина. Він буде нести у собі у тому числі і мистецьку складову. Це шанс представити область у новому амплуа Україні і українцям», – сказав Олександр Горбунов.
Думку Горбунова підтримав його колега Олег Медуниця: «Декомунізацію варто завершити, адже існування таких назв, як Кіровоградська чи Дніпропетровська – це грубе порушення закону. Необхідно шукати підтримку серед депутатів нинішнього скликання і просувати це питання. У той же час, серед нинішньої провладної більшості, наскільки мені відомо, популярна ідея взагалі вилучити з Конституції назви областей. Думаю, це може мати негативні наслідки для унітарності нашої держави, цього не можна допускати».
Андрій Малик, помічник голови Верховної Ради 8-го скликання, переконаний, що нинішня парламентська більшість не збирається займатися цим питанням:
«Попередній голова ВРУ Андрій Парубій мав політичну волю провести декомунізацію, і значною мірою завдяки його позиції вдалося провести декомунізаційні закони і, зокрема, перейменувати Кіровоград на Кропивницький. Нинішня більшість намагається загравати з Росією, а перейменування областей навряд чи сподобається Путіну, тому цей процес можливо буде розблокувати хіба що у наступному скликанні!», – вважає Андрій Малик.
На ці тези відреагував народний депутат 9-го скликання, член фракції «Слуга народу» Олександр Дануца:
«Щодо перейменування області. Багато років я виступаю за те, що ні обласний центр, ні регіон не мають носити ім‘я сталінського ката Кірова. Тому я однозначно виступаю за перейменування області. Особисто я, як і багато земляків, підтримую назву Центральноукраїнська. Деякі обласні установи, у тому числі університети, вже так перейменовані. Що стосується умов перейменування, то це завдання Верховної Ради. Враховуючи, що це зміни до Конституції України, то таке рішення потребує двох сесій і конституційної більшості в 300 і більше голосів».
Щодо назви «Центральноукраїнська» висловилася депутатка Добровеличківської селищної ради Тетяна Нехайчук:
«Дійсно, доводиться інколи чути думку про те, що область варто назвати Центральноукраїнською, але маю зазначити, що у районах вона не популярна. За моїми спостереженнями, більшість схиляється до назви Кропивницька. Це логічно, аби область називалась відповідно до назви обласного центру», – переконана Тетяна.
Продовжив цю думку історик, член топонімічної комісії Кропивницького міськвиконкому Юрій Митрофаненко:
«Область варто назвати саме Кропивницькою. Назви, які розходяться з найменуванням обласного центру, мають лише ті регіони, де збереглися давні історичні традиції – Волинська і Закарпатська. Наша область цього не має. Мені здається, що дискусії навколо назв виникають виключно для того, щоб затягнути, заговорити процес, щоб перейменування не відбулося взагалі. Кропивницька – це дуже гарна назва, вона підходить нашій області!», – вважає Юрій.
«Дійсно, назва «Кропивницька» вже міститься у проекті постанови, який пройшов розгляд у Конституційному суді, який був підтриманий профільним комітетом і пройшов перше голосування у сесійній залі, набравши необхідну кількість голосів. Брати інший варіант – це починати увесь процес спочатку. Та й щодо настроїв мешканців, варто нагадати, що за результатами соціології, варіант «Кропивницька» підтримують 27% респондентів, а варіант «Центральноукраїнська» – близько 3%. Думаю, тут варто зважати і на цю думку», – резюмував Дмитро Сінченко.
Якнайшвидше перейменувати Кіровоградську область на Кропивницьку закликала реформаторська коаліція 32-х найавторитетніших громадських організацій області «Рада експертів» (регіональний партнер РПР), а також громадська рада при Кропивницькому міськвиконкомі.
Проєкт «Від якісної комунікації до участі громади у прийнятті рішень» триватиме до кінця травня. Він реалізується Асоціацією Політичних Наук в межах Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне представництво», що виконується Фондом Східна Європа.