Одночасно із затвердженням статусу кандидата в члени ЄС Брюссель висунув українській владі і низку вимог щодо реформ, надавши список із семи пунктів. Серед них і призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Конкурс на посаду завершився ще шість місяців тому і для призначення потрібне лише п’ятихвилинне засідання конкурсної комісії. Але засідання не відбувається попри численні спроби частини комісії його зібрати.
У грудні 2021 року суддя ОАСК Огурцов, який також є підозрюваним у справі НАБУ і САП, виніс незаконне рішення про скасування порядку, за яким відбувався конкурс. Суддя беззаперечно не міг бути об’єктивним, оскільки керівник САП може прямо впливати на хід справи щодо нього, а переможець конкурсу Олександр Клименко також був одним із слідчих у справі щодо цього судді. Підозрюваними у справі НАБУ і САП є і голова ОАСК і його заступники. Ця справа нещодавно уже була передана на розгляд Вищим антикорупційним судом. Стало відомо про призначення на 12 липня цього року дати судового розгляду апеляційних скарг на скандальне та незаконне рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК).
Однак склад суду, який розглядатиме апеляційну скаргу 12 липня, також викликає застереження. Головуючий суддя у справі раніше мав російське громадянство та отримував негативний висновок від Громадської ради доброчесності.
Політичною причиною небажання затверджувати результати конкурсу є той факт, що Олександр Клименко очолював слідчу групу в НАБУ у справі за звинуваченням у корупції заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова. Цю справу НАБУ не вдалося довести до логічного завершення та скерування до суду через політичне втручання. Офіс Генпрокурора незаконно забрав справу в НАБУ та САП та передав її до інших слідчих органів. Це стало можливим, зокрема, через те, що в САП не було керівника на той час, який би міг протидіяти свавіллю з боку Офісу Генпрокурора.
Зараз у влади простий вибір, зазначає голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін: призначити керівником САП Олександра Клименка, який переміг у конкурсі, або ж поставити під ризик кандидатство. Наразі ще не пізно зробити правильний вибір на користь розвитку країни, а не задоволення своїх інтересів та порятунку Татарова.
Віталій Шабунін також розповів: щоб отримати позитивне рішення Євроради, адекватна частина влади вирішила показати хоч якийсь прогрес в антикорупції і проголосувати у ВРУ антикорстратегію. Це давало аргумент всім лобістам нашого членства в ЄС: мовляв, дивіться, вони рухаються. Це була хороша ідея, щоб хоч якось зменшити напругу довкола неадекватності Банкової в питанні САП, зазначає Шабунін.
Що відбулося під час голосування за стратегію? Заступник Єрмака викинув звідти найголовнішу частину, яка стосувалася … САП. Депутати викинули поправку №511, яка б заборонила генпрокурорці фактично керувати САП за відсутності обраного керівника. При цьому сама норма була декларативною – тобто не прямої дії. Для її запуску потрібно було голосувати окремі зміни. Тобто в реальному світі ця норма нічого не змінювала, проте її викидання дуже-дуже посилювала противників нашого кандидатства в ЄС.
За матеріалами ЗМІ