Навчимося керувати емоціями і все буде – ОК?

Достатньо одного погляду на нумерологічну психоматрицю України, аби зрозуміти, що українці – дуже емоційний народ. Емоційний до скандальності, повної незговірливості і тотальної непоступливості. Саме тому ми десятиліттями непримиренно гриземося через політичні вектори, мову, віру, світоглядних кумирів, відбираючи у самих себе шанс на рух вперед як такий.

Іноді ця історія доходить до комічності. Судіть самі: один науковець днями розмістив на своїй сторінці в ФБ інформацію про те, що вітчизняні біологи остаточно пересварилися, впорядковуючи Червону книгу України! Ну, от як у них це вийшло? Чим може завинити бідна рослина, аби за її місце в охоронному списку почалася справжня братовбивча війна? Один з учасників дискусії так і написав: «Мікологи висловилися за виключення зморшку. Я не знаю яка там ситуація з вищими рослинами, але хоча б у гриби не лізьте».

У відчаї вчений звернувся до «провідних фахівців» з проханням «злізти з Олімпу заради загальної мети» і взяти участь в обговоренні. Але інтуїція мені підказує, що після зішестя «провідних» з найвищої вершини шансів вижити у бідного зморшка не залишиться взагалі. На стадії повторного обговорення його затопчуть остаточно.

А якщо серйозно, то у емоційності як такій немає нічого поганого. Скоріше навпаки. Завдяки їй ми – живий, креативний і дуже творчий народ. Але річ у тім, що та ж емоційність, з нумерологічної точки зору, у нашій карті має ще й кілька складних аспектів, які доводять цю рису характеру до проблемної крайності. Згаданий вчений так і написав своїм колегам: «Войовничий настрій, образи один одного та впертість не мають нічого спільного з науковою дискусією». До цього переліку можна додати ще й невміння чути своїх опонентів, називаючи їх тупими. Ми часто чіпляємося до якихось деталей і починаємо суперечку тільки заради того, аби отримати задоволення від самого процесу. Ще ми чуємо лише те, що хочемо почути і витрачаємо багато життєвої сили на смакування негативом. Ми то шаленіємо від радості, то впадаємо у колективний психоз, демонструючи безвихідь і повний відчай. І хто нас після цього назве притомними? Кому захочеться мати серйозну справу з людьми, які взагалі не здатні випрацювати спільний алгоритм дії? Та нас будуть роками зухвало використовувати, граючи на цій нашій неврегульованій слабкості.

Втім, не все так трагічно, як може здатися на перший погляд. Проблемні аспекти у психоматриці – не вирок, а запрошення до роботи над собою. Навчитися опановувати свої емоції і керувати ними на власну користь – одне із наших основних кармічних завдань. Інакше постійно виходитиме якийсь повний треш.

Це ж треба – вчені пересварилися, підбираючи рослини для Червоної книги!!!! Бідний зморшок. За що йому таке?

Лариса Саліманович, нумеролог


Надрукувати   E-mail