24 лютого, в трагічно пам’ятний для всіх українців день початку широкомасштабної агресії росії, багато місцевих рад прийняли звернення про підтримку демократії в Україні в умовах війни. Його прийняла і наша обласна рада, і Кропивницька міська.
Відразу ж виникло запитання – Звернення до кого? Можна сказати – до світової спільноти. Але точніше було б назвати його Декларацією про підтримку демократії, тобото висловленням колективної позиції народу. Адже йдеться пpо те, що Росія намагається роз'єднати світову коаліцію і блокувати кpитично важливу для Укpаїни допомогу паpтнеpів та маніпулювати їхньою допомогою. «Наpод Укpаїни, – сказано в тексті, – ніколи і нікому не дозволить виpішувати за себе. Всі спpоби визначати нашу долю за нас пpизведуть до пpотилежного pезультату. Тільки наpод Укpаїни виpішуватиме, як і коли в своїй кpаїні пpоводити вибоpи, тільки наpод Укpаїни обиpатиме свого Пpезидента».
І тут – заковика. Бо багато атворів повідомлень написали, що це Звернення на підтримку Зеленського. Звісно, його фігуру, як ключову у міжнародних стосунках, що для нас сьогодні життєво важливо, обійти ніяк не виходить. І у Зверненні насамперед йдеться про підтримку його позиції – “Нічого пpо Укpаїну без Укpаїни!”. З цим не згодні патріоти нашої країни і держави? Чи їм сподобались переговори Трампа й Лаврова? Думаю, ні. Але частина суспільства, яка паталогічно ненавидить Зеленського, здійняла галас: «Одобрямс!», «КПСС!» Приєдналися й деякі колеги.
До речі, того ж дня відбулися масові акції на підтримку України по всьому світу. У Парижі на неї вийшли десять тисяч, а у Празі – 40! Це теж – одобрямс?
Мене дивує й вражає, коли люди по-справжньому віддані Україні, здебільшого інтелектуали, піддаються емоціям щодо політиків. І любов, і ненависть тут деструктивні. Це прерогатитва людей поверхових, немислячих, які не вміють і не хочуть думати й аналізувати. Так колись одна працівниця редакції, де я тоді працювала, казала, що голосує за Януковича, бо він красівий мужчина.
І хоч порівняння, як і всі, кульгає, але занадто часто розумні люди здіймають буквально вереск у соцмережах, поширюючи все підряд, навіть не турбуючись про перевірку фактів, про достовірність джерел, аби лиш дошкульніше зачепити Президента. І яка з цього користь? Розумні люди і так все розуміють, а для незрілих умів напівболотяні хвилі російських іпсо можуть стати отруйними.
Особливо посилився цей вереск після демаршу Трампа, який закликав фактично під час війни проводити вибори і назвав Зеленського диктатором. Так і путін казав про це. Чомусь тоді не верищали, такої хвилі ненависті не було. А тепер що – отримали підтримку від дядечка Дональда? Люди, які вважають себе патріотами і мислячими, виходить, фактично почали закликати до виборів на умовах путіна. Тільки тому, що не люблять Зе. А подумати про наслідки не пробували?
Зріла еліта (не та, яка накрала купи доларів, а та, яка відчувє відповідальність за державу) має оцінювати будь-якого політика за його діями. І нав’язувати такий підхід суспільству. Звісно Зеленському є чим дорікати. І про це слід і писати, й говорити. Тільки з використанням фактів. З посиланням на надійні правдиві джерела. А не на Тік-Ток. Емоції у нинішній ситуації згубні, забудьмо про них. Залишмо їх на вибори, які мають відбутися після закінчення війни, а не під час перемир’я.
* * *
Верховна Рада за другим заходом, 25 лютого таки прийняла постанову про підтримку демократії в Україні в умовах агресії РФ, в якій йшлося про те, що парламент оголосить вибори президента щойно на території Україні буде забезпечено всеохоплюючий, справедливий і сталий мир. Автори вказують, що у разі організації та проведення виборів у період дії правового режиму воєнного стану не буде дотримано усіх національних та міжнародних принципів виборчого права, що перетворить такі вибори на фарс, подібний організованому у Російській Федерації перепризначенню Владіміра Путіна у березні 2024 року.
Перший раз не вийшло в основному через демарш фракції Порошенка. Йому, ясна річ, є чого ображатися: прйняття санкцій проти нього –непродуманий і невчасний крок. Але радує те, що здоровий глузд взяв гору. П’ятий президент заявив, що Україна на переговорах має бути сильною, а силу України забезпечить єдність – зовнішня і внутрішня. Він висловив надію, що таки буде створено уряд національної єдності.
Наші депутати в основному голосували за прийняття цієї постанови. І Олександр Дануца, і Юрій Кузьбит, і Ігор Мурдій, і Богдан Торохтій, а Олесь Довгий, Олег Тарасов і Олег Воронько були відсутні.
Світлана Орел