День 9 травня досі залишався своєрідним символом російсько-радянського світоглядного вибору. Не дарма росія використовує його, як основоположну свою ідеологічну опору. Нинішня війна радикально змінила наше ставлення до цього дня. Соціологи фіксують кардинальні зміни у поглядах українців.
Результати опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг" наприкінці квітня свідчать: 80% опитаних впевнені, що 9-го травня українці мають святкувати не День Перемоги, а День пам’яті жертв другої світової війни.
"До 2022 року це свято абсолютною більшістю (80%) дорослого населення сприймалося як таке, що має значимий особистий символізм. У 2022 році для значної частини опитаних воно перейшло у розряд пережитків минулого (36%), або ж буденності (23%)", – розповідають автори опитування.
Якщо у 2012 році 9 травня вважали Днем перемоги 74 відсотки опитаних, то у цьому році – 80 відсотків вважають його днем пам’яті і лише 15 – днем перемоги. Причому цей відсоток не відрізняється разюче на Заході і на Сході, як це було раніше, розрив становить лише сім відсотків. Правда, досі є значна різниця у сприйнятті цього дня серед російськомовних і україномовних. 9 травня – День пам’яті лише для 66 відсотків перших, але для 84 україномовних.
78% українців високо оцінюють внесок нашого народу у перемогу над фашизмом. 67% переконані, що перемогти гітлерівську Німеччину вдалося саме завдяки Україні. Про Росію такої думки 23%, про Білорусь – 24%, а про інші країни СРСР – 21%. Внесок в перемогу союзників – США та Великої Британії – вважають вирішальним 30-27%. 44% респондентів впевнені, що українці у складі радянської армії, воювали за свою землю, 39% вважають, що вони захищали саме радянську батьківщину. 7% кажуть, що українці звільняли Європу і лише 3% переконані, що вони воювали за Сталіна.
Проти демонтажу пам’ятників, пов’язаних з історією Другої світової війни, виступають 40% опитаних. Підтримують цю ініціативу – 19%, нейтрально ставляться до неї – 36%.
У цілому у суспільстві домінує позитивне ставлення до воїнів радянської армії, які воювали з фашизмом (85%) та воїнів УПА (71%). Хоча в цьому питанні спостерігаються серйозні регіональні розбіжності. На сході України до воїнів УПА повністю позитивно ставляться лише 18%, водночас на заході цей показник складає 60%. Позитивно ставляться до УПА лише 20 відсотків російськомовних.
Що дійсно об’єднує українців, так це ставлення до воїнів ЗСУ, які зараз боронять нашу землю від російських окупантів. Їх підтримують 89% українців, при чому цей показник однаково високий, як на Сході, так і на Заході. 7% ставляться до них скоріше позитивно, ніж навпаки, 2% не визначилися і лише 1% заявили про негативне ставлення до українських воїнів.
Ця ж група «Рейтинг» на кінець квітня 2022 року в Україні зафіксувала найнижчий за історію показник ностальгії людей за колишнім СРСР.
Лише 11% українців сумують за розпадом Радянського Союзу. "Повномасштабна агресія Росії проти України відчутно вплинула на сприйняття ідеологічних питань, особливо пов’язаних зі "спільною" радянською історією", – кажуть соціологи.
Вони порівняли ставлення до радянських часів росіян та українців протягом кількох років і помітили протилежні тенденції. В Росії з 2010 року кількість людей, які відчувають ностальгію за СРСР, зростає, а в Україні знижується. У 2010 році за Радянським Союзом сумували 55% росіян та 46% українців. У 2021 в Росії за СРСР ностальгували 63% громадян. В Україні у 2022 за радянським минулим жалкують лише 11%.
За матеріалами ЗМІ