…Низькі щільні хмари, сиза імла, сутінки вже майже по обіді та поодинокі перехожі на вулицях – такою видалася минула субота у Кропивницькому. Попри погодну сірість, цей день у календарі кольоровий. 21 листопада – день Гідності і Свободи. О цій порі у 2004 році в Україні тривала мирна Помаранчева революція, а в 2013 почалися події, що тепер відомі як Майдан. Він закінчився розстрілом повсталих проти антиукраїнського режиму Януковича, Небесною Сотнею і сподіваннями на моральне очищення суспільства від корупції, а також на подальший рух України у бік Європи як оплоту демократичних цінностей, дотримання прав людини і високого рівня життя.
Минули роки, надії багато в чому не збулися. Одначе не всі їх втратили. Ті, хто вірить в прогресивний поступ України і готові йому сприяти, зібралися в Кропивницькому на площі Героїв Майдану. Серед них –громадські активісти Юрій Митрофаненко, Олег Кокуленко, Дмитро Сінченко (модератор заходу), члени партії «Свобода».
Учасники акції нагадали, що завоювання обох майданів перебувають під загрозою і як приклад навели недавні обшуки в музеї Революції Гідності у Києві та відміну заочного арешту експрезидента України Віктора Януковича. Оратори також підкреслили, що теперішня влада є «прокладкою» між українським євроатлантичним курсом та експансіоністськими намірами Росії і що РФ вигідно знести зелених, аби потім на їхнє місце прийшли ті сили, які уособлює партія «ОПЗЖ». Як відомо, вона виступає за тісну інтеграцію з Росією. В умовах, коли РФ анексувала Крим і є стороною кривавого конфлікту на Донбасі, такі наміри принижують гідність України як держави і є загрозою для її свободи. Однак в українському суспільстві є немало людей, котрим «какая разница», якою мовою розмовляти, аби тільки та мова була «языком» і вони хочуть, щоб прийшов хтось сильний і облаштував життя.
Росія апріорі сильна двома параметрами – великою територією та ядерною зброєю і аж ніяк не рівнем життя народу за межами Москви та ступенем демократичних свобод, до яких українці вже звикли. Та навіть якщо є у світі потужні і дружні до нас держави, то однак варто прислухатися до великого мислителя Жана-Жака Руссо: «Кожен, хто залежить від іншого і не має своїх внутрішніх засобів, не може стати вільним. Союзи, угоди, довіра людей – це може прив’язати слабкого до сильного, але не сильного до слабкого».
Зоя Красінська
