18 років тому Київрада провела одну з наймасштабніших земельних афер в історії міста: віддала фіктивним кооперативам 1500 га для будівництва. Було виділено сотні гектарів полів та лісів навколо Пирогова та Феофанії під житлову забудову. Тоді міським головою був Леонід Черновецький, а секретарем Київради – найвідоміший представник його "молодої команди" Олесь Довгий. Прокуратурі вдалося відвоювати більшість ділянок, але ризик забудови все ще існує. Якби плани забудовників реалізувалися, за кілька метрів від Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогові височіли б багатоповерхівки.
На південних околицях Києва розташований найбільший у Європі музей під відкритим небом. На його території встановлено 300 пам'яток, найстаріша з яких датується 1587 роком. Музей у Пирогові – свідчення автохтонності українського етносу на цій землі. Музеї під відкритим небом повинні розміщуватися в автентичному історико-культурному середовищі, яке не може бути урбанізованим.
Для збереження пам’яток та цілісної музейної експозиції навколо музеїв просто неба встановлюються зони охорони, які передбачають режим використання прилеглих земель із забороною певної діяльності – забудови чи промислового виробництва. Виділенню землі кооперативам передував наказ тогочасного міністра культури і туризму Юрія Богуцького "Про коригування зон охорони Національного музею народної архітектури та побуту України" (копія є в розпорядженні ЕП). Його опублікували за місяць до сумнозвісного нічного засідання Київради. "Богуцький зменшив охоронювані зони музею в Пирогові, у межах яких заборонено капітальне будівництво і які фактично збігалися з апетитами забудовників, до суто символічних – шириною лише 25 метрів", – каже голова громадської організації "Екозагін" та активіст Михайло Погребиський. В Офісі генпрокурора уточнили, що раніше ширина охоронної смуги Музею становила в середньому 2 км.
Головними вигодонабувачами того рішення, як з'ясувалося згодом, стали бізнесмени Василь Хмельницький та Андрій Іванов. Рішення місцевих депутатів одразу викликало питання щодо його законності в громади та правоохоронців. Проблема полягала в тому, що землю, яка була призначена для ведення сільського господарства, вивели з-під державної власності і віддали новим власникам під забудову абсолютно безкоштовно.
Прокурорам вдалося визнати недійсним рішення київських депутатів, але бізнесмени не полишали надій забудувати величезні ділянки на околиці міста і намагалися через суди повернути собі це право. Частково їм це вдалося. Юрист Київського еколого-культурного центру та активіст Олександр Дядюк називає засідання Київради 1 жовтня 2007 року "наймасштабнішою земельною аферою в Києві, реалізованою за один раз". Тоді депутати дочекалися пізньої ночі, аби громадськість та журналісти втомилися стежити за засіданням. Телевізійна трансляція не велася. Директор аналітично-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко пригадує, що на порядку денному сесії анонсували 709 питань, з яких 644 – земельні. До 448 з них не було проєктів рішень. "Депутати голосували за проєкти рішень за одними лише назвами, які з голосу зачитував секретар Київради Олесь Довгий", – писав Сергієнко в статті для "Дзеркала тижня".
За словами Дядюка, засновниками кооперативів були номінальні власники, студенти, які за винагороду 50-200 грн писали заяви на отримання землі та підписали нотаріально завірені доручення на дії із землею. Як згодом зазначав колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, міліція опитала 118 студентів з 450-ти, які брали участь у цій схемі. Вони зізналися в шахрайстві.
Згідно з гідрогеологічним висновком експертів з Києво-Могилянської академії та Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, якщо територія навколо Пирогова буде забудована, існує ризик, що музей з пагорбами "попливе", каже представник національного природного парку "Голосіївський" Олег Година. "Порушення території навколо музею може призвести до безповоротної втрати неповторного ландшафту, активізації зсувоутворення, забруднення підземних та поверхневих вод, а також деформації унікальних дерев’яних зразків народної архітектури ХVІ-ХХ століть", – підтверджують в Офісі генпрокурора.
За матеріалом Олександра Колесниченка, ЕП