Місцеві вибори позаду. Розпочинається чергове переформатування влади. Цього разу подвійне: згідно з адмінреформою і відповідно до підсумків виборів.
Підсумки виборів не зовсім такі, які бажалося бачити центральній владі та нині правлячій партії «Слуга народу». Тож парламент та деякі центральні органи управління сміливо, не побоюючись виборів, що вже минули, беруться за облаштування життя виборців, які на два-три роки, якщо нічого поганого не станеться, владі не знадобляться. Одразу нові підвищені тарифи на комунальні послуги та чергова пропаганда і роз’яснення нових цін, нові штрафи за відсутність маски в громадських місцях, і на додаток карантинні норми вихідного дня. Все для святого – поповнення нікудишнього схудлого до критичного стану державного бюджету. Але нам з того бюджету майже нічого. Ну, хіба лише великі дірки, в яких заховалися соціальні програми, підвищення жебрацьких пенсій та мінімального прожиткового мінімуму.
Новація під промовистою назвою карантин вихідного дня насправді не вихід зі складної ситуації, а просто імітація чергового витка боротьби зі складними проблемами суспільства.
Оцінюючи потенційні наслідки карантину вихідного дня, експерти однозначно стверджують, що не можна йти на це без додаткових заходів захисту малого і середнього бізнесу. За словами підприємців, у них вже немає грошей, щоб утримувати співробітників, платити податки, оренду, розраховуватись із постачальниками послуг і товарів. А новий винахід влади карантин вихідного дня всі проблеми, що вже є лише посилює, і невідомо який ефект з цього буде. Позитивний, ймовірно, не очікується. Тоді ж де розрахунок на якийсь ефект, коли ситуація наперед програшна?
В уряді підприємцям кажуть, що проблему розуміють, бо мовляв, навчені гірким досвідом весни і початку літа, коли самозайняті люди і малі бізнеси масово втрачали доходи і банкрутували. Але ж ніяких висновків практично не зроблено. А різні заходи підтримки, які приймались Кабміном і Верховною Радою, були більше декларативними, і на практиці допомагали мало.
Судячи з усього, Кабмін України намагається вирішити свідомо фантастичне тупикове завдання — і карантин посилити, і економіку зберегти, і бюджетні кошти не сильно витратити на компенсації та потреби найбідніших. Дивні мрії і потуги. Мабуть, наша влада ще не цілком зрозуміла, що пандемія Covid-19 поставила все людство перед дуже важким вибором: або погодитися платити щорічну данину в сотні тисяч смертей, але зберегти глобальну економіку, або занурити світ в тотальний карантин і економічний ступор. Але тоді, ймовірно, людство втратить ще більше життів через економічний крах та фінансове зубожіння. Проблема глобальна, але бере за горло наше суспільство вже зараз. І хіба можна очікувати ефект у цій ситуації від підвищення цін і тарифів для найбіднішого у Європі населення?
Адже в Україні через її бідність та шалену корумпованість не працює система допомог і компенсацій під час карантину, як у розвинених країнах світу. Ми мавпуємо у них лише систему жорстких фінансових карантинних покарань. І влада шукає в цьому для себе якесь дивне виправдання, кажучи «а он у них…». Але ми не вони і перебуваємо, наприклад, з розвиненими і не дуже країнами Європи у різних вагових категоріях. Ми, як це не прикро, просто вже найбідніші на континенті.
У квітні з великою помпою допомогли пенсіонерам цілою однією тисячею гривень… А далі що? Квітень давно позаду, за вікнами осінь, подорожчали на додаток до комуналки хліб, цукор, яйця. А починалося все у пандемічному березні знову з гречки та овочів. Овочі виросли нові і подешевшали, а от ціна на гречку не зреагувала… Кажуть, що вона за межами впливу всіх гілок нашої влади. Невже тому, що вона невід’ємний елемент будь-якого виборчого процесу для підкупу найбідніших. Але занесли гречку не в кожну хату!
І що робити суспільству з цими вихідними днями і новим черговим головним болем? Забороною мітингів і демонстрацій під час карантину проблема не розв’язується. А чи передбачили народні обранці з високими зарплатами у новому державному бюджеті карантинні виплати постраждалим виборцям від цін, втрати роботи та здоров’я? Бюджет ще не прийнятий, відповідь попереду, і навряд чи вона буде позитивною. Здається, що тиск від економічного зашморгу на нашій шиї міцнішає. Хто знає – що робити з цим зашморгом?
Анатолій Авдєєв