«Надзвичайна ситуація: творчість не вітається?» – так звалася репліка, оприлюднена нашим сайтом кілька днів тому. Йшлося про те, що за положенням про міську літературну премію імені Арсена Тарковського, прийом творів претендентів мав бути оголошений цього року до 10 квітня.
Десь у ті ж дні керівник управління культури та туризму нашої міської ради Ганна Назарець обдзвонювала членів журі і узгоджувала з ними пропозицію про перенесення оголошення і вручення премії на наступний рік. Звісно, через клятий коронавірус.
І ось несподівано (публікація на «Кропивницький час-time» вплинула?) 13 квітня на сайті міської ради з’явилось оголошення про прийом творів на здобуття премії імені Тарковського. Тільки ж номінації вказані точно такі, як і позаторік (премія присуджується раз на два роки).
Річ у тім, що ініціатори премії – обласна організація Спілки письменників України, готуючи положення про неї, внесли серед номінацій переклад і літературознавство. Тим, хто більш-менш знайомий із творчістю Арсена Тарковського такий підхід зрозумілий і природний, адже поет багато років віддав саме перекладацькій справі, писав і літературознавчі статті. У трьохтомнику його творів, виданиму вже по смерті, цілий том містить саме переклади поезій з різних мов. Але в управлінні культури і туризму вирішили проявити свою, начальницьку, компетентність і проігнорували пропозицію письменників, додавши не зрозуміло з яких причин номінацію дитячої літератури.
У такому вигляді премія й вручалася першого разу. Цього року, ще у лютому, голова обласної організації Спілки письменників Василь Бондар подав у міську раду листа, де обгрунтував внесення у номінацію поезія віршованого перекладу, а у прозу – мемуаристики і літературознавства. Його лист розглянули на засіданні журі 11 березня і вирішили запропонувати міській раді внести відповідні зміни до положення. Але де вони?
Тобто наше міське управління культури і туризму публічно зробило вигляд, що почуло аргументи і згодилося, а реально – жодних змін. Чи й не збиралося їх вносити? Для таких керівників коронавірс – просто порятунок для виправдання своєї бездіяльності.
Світлана Орел