Ми горимо. Безсніжна зима, рання і тепла весна сприяють поширенню пожеж. Масштабна пожежа у Чорнобильській зоні може спричинитися до того, що крім коронавірусу нам загрожуватиме ще й радіаційне забруднення. Днями чорний дим заволік і частину нашого міста – горіло сміттєзвалище на Кущівці. Всього з початку року тільки на Кіровоградщині 326 (!) разів горіла суха трава і сміття. У всіх випадках (а вони трапляються у різних куточках країни) причина появи вогню здебільшого одна – підпал сухої торішньої трави. Людьми, які з дурного розуму вважають, що її слід спалити.
Що з цим робити? Ситуацію коментує народний депутат Леся Василенко (фракція «Голос»): 13 квітня ми зробили перший крок до того, щоб зупинити варварське спалювання трави, яке призводить до пожеж, смогу в містах та трагедій – прийняли в цілому законопроект №2339. Він посилює відповідальність за підпалювання трави.
Ухвалення закону – дуже важливий крок для вирішення цієї проблеми. Але треба розуміти, це лише один з багатьох кроків, які слід зробити. І частина з них належить до компетенції уряду та місцевих органів влади.
Проблема пожеж від варварського спалення трави не нова. Але нинішній уряд, як і попередні, здається, не помічає цього та уникає своїх прямих обов’язків. Відповідальність за підпали трави, які призводять до страшних лісових пожеж, передбачалася й раніше. Але ми не бачили поліції, яка знаходить винних і не бачили штрафів, навіть тих невеликих, які діяли досі. Тому крім роботи Ради свій вклад мають зробити правоохоронці та місцеві органи влади. Закони треба виконувати.
Та адміністративна відповідальність далеко не все. Важливо, аби держава гарантувала контроль. Для цього правоохоронці мають стежити за територіями ризику і миттєво реагувати на дії порушників.