ГО «АПН», проводячи опитування щодо роботи депутатів місцевих рад та парламентарів, водночас поцікавилось у респондентів – якою мовою вони переважно користуються? Результати не здивували, але ще раз утвердили у тому, що наш край – таки український.
Пресова служба «АПН» повідомила: «Респондентам запропонували відповісти на питання: «Якою мовою ви спілкуєтесь?», з варіантами відповідей «лише українською», «переважно українською», «українською і російською рівною мірою», «переважно російською», «лише російською», та «переважно іншою». Відповідно до отриманих результатів, лише або переважно українською спілкуються 58,7% респондентів, білінгвів у області маємо 27,6%, а російськомовними можна вважати 13,4% опитаних. У місті ситуація дещо відрізняється: 44,7% україномовних, 33,2% білінгвів, і лише 21,6% російськомовних.
На питання «З якого джерела ви зазвичай отримуєте інформацію?» респондентам запропонували оцінити запропоновані варіанти за шкалою «регулярно», «інколи», «дуже рідко» та «ніколи». Найпопулярнішим джерелом отримання інформації очікувано виявилося національне телебачення. 48,6% респондентів дивиться його регулярно, 18,2% – інколи, і 14,1% – дуже рідко. Ніколи не дивляться національне телебачення 19,1% опитаних.
У той же час, на друге місце за рівнем впливу в області вийшла соціальна мережа Facebook, з якого регулярно отримують інформацію 41,2% респондентів, інколи – 17,6%, дуже рідко – 10,3%. Взагалі не користуються цією соціальною мережею 30,9%.
Найменший вплив на населення області здійснює російське телебачення, адже 81,3% його ніколи не дивиться, натомість регулярно дивляться лише 1,4%. Друге місце з кінця займають всеукраїнські газети – їх регулярно читає лише 6,6%, натомість ніколи не читає 58,5% опитаних. При цьому місцеві друковані медіа увійшли до трійки найпопулярніших джерел інформації. Їх регулярно читають 33,5%, тоді як ніколи не читають 29,4%. Варто додати, що регулярно читають місцеві газети переважно у сільській місцевості».
Дослідження проведене Асоціацією Політичних Наук в рамках проєкту «Від якісної комунікації до участі громади у прийнятті рішень» з 16 по 25 травня 2020 року. Було опитано 809 респондентів віком від 18 років, постійних мешканців Кіровоградської області, за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками та місцем проживання. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки не перевищує 4%.