Міськa apхітектуpно-містобудівнa paдa Кропивницького попеpедньо погодилa пеpедпpоектну пpопозицію Кaфедpaльного хpaму Пpaвослaвної цеpкви України нa Фоpтечних вaлaх. Пpо це повідомили нa офіційному сaйті міськpaди Кропивницького. Із зaгaльним виглядом мaйбутнього головного Собоpу ПЦУ познaйомив членів paди aвтоp пpоекту – apхітектоp Гpигоpій Литвин. Зa його словaми, хpaм буде спpоектовaно стилізовaним під укpaїнське бapокко. Висотa Собоpу сягaтиме 33 метpи, a головний хід буде облaштовaний з боку вулиці Ушaковa. Нa теpитоpії Фоpтечних вaлів учaсники AТО встaновили нapіжний кaмінь мaйбутнього хpaму. До весни 2019 плaнують узгодити всі питaння із документaцією і pозпочaти будівництво. Пpоцедуpa пpоектувaння і будівництвa усклaдненa тим, що теpитоpія Мемоpіaльного комплексу «Фоpтечні вaли» у Кpопивницькому є Пaм’яткою культуpи Нaціонaльного знaчення і погодження нa зведення Собоpу у цьому місці мaє нaдaти Міністеpство культуpи Укpaїни.
(Повідомлення УНІАН, 10.05.2018).
Відразу після проголошення незалежності України громадські активісти тодішнього Кіровограда пропонували вшанувати у назвах вулиць міста національних героїв країни. Серед них був, зокрема, легендарний отаман Петро Калнишевський (Калниш). Його іменем пропонувалося перейменувати вулицю Ушакова, яка пролягає територією колишньої фортеці. Адже Калниш 6 років очолював запорозьку козацьку делегацію на змішаній російсько-козацькій комісії, на якій розглядалося розмежування Вольностей Запорозьких з Росією. Засідання комісії проводилися у фортеці… Російський адмірал Ушаков навіть не чув про існування укріплення, але аж після радянсько-німецької війни 1941-1945 рр. «патріоти» увічнили його у фортечній вулиці. Ми зустріли шалений опір прокомуністичних, а, значить, проросійських сил. Роками боролися ми з ними, зрештою вони трохи поступилися, аби від них відчепилися. Іменем Калнишевського назвали не існуючу на той час вулицю у степу за Лелеківкою, де був виділений наріз землі під забудову і споруджений один будинок. Та нехай, то справа минула. Тепер комусь хочеться, щоб постав український собор на вулиці російського адмірала. Нонсенс? Звичайно. Тому пропоную негайно перейменувати вулицю Ушакова на вулицю Кирила Розумовського. Гетьман має безпосередній стосунок до будівництва фортеці. Ось лише два документи, наведені у «Истории Малой России» Д. Бантш-Каменського. Він посилався на архів колегії Сенату. «Вместо двухъ тысячъ казаковъ графъ Разумовский послалъ в Новую Сербию только шестьсотъ одиннадцать человек рабочих людей… 1755 года августа 5 велено двумстамь запорожцамъ состоять подъ начальством генералъ-майора Глебова для прикрытия крепости св. Елисаветы отъ нечаянныхъ нападений татар».
До речі, гетьман Розумовський передав фортеці дві гармати, які й досі встановлені при в’їзді на територію колишньої фортеці. Хіба цього недостатньо для увічнення імені колишнього гетьмана, який відстоював право України на автономію, немало для цього зробив? Цілком доречне розташування українського храму на вулиці імені українського гетьмана. І ще одна деталь. «Територія Меморіального комплексу Фортечні вали є пам’яткою архітектури Національного значення і погодження на будівництво храму має дати Міністерство культури України», – кажуть ініціатори зведення храму. Хочу запитати – яким документом територія комплексу визначена ПАМ’ЯТКОЮ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ? Це вигадки тих, кому так не хочеться розставатися з минулим. На території усієї області не існує жодної пам’ятки архітектури національного значення, є лиш місцевого. То й долю майбутнього храму і перейменування вулиці має вирішувати місцева влада.
Юрій Матівос