Як відомо, уряд, затвердивши перспективний план нашої області, змінив межі кількох громад, що викликало їхню негативну реакцію. Про це та про затвердження перспективних планів формування спроможних громад, які охоплюватимуть всю територію України, про укрупнення районів, повноважність громад запитали регіональні журналісти В'ячеслава Негоду, заступника міністра розвитку громад та територій та Віталія Безгіна народного депутата України, голову підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою, під час онлайн-пресконференції, яка відбулася в Українському кризовому медіа-центрі.
Ірина Балашова, газета «Сільський вісник»: Для Олександрійщини уряд змінив перспектривний план утворення громад. Приютівська громада втрачає, а Олександрія отримує вісім сіл Із чиєї подачі ухвалено такий сценарій утворення громад? І чи є у громад шанс зберегти статус-кво?
Віталій Безгін, народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою:
– Позиція щодо змін до перспективного плану Кіровоградської області – це консолідована позиція, зокрема, і міністерства, і комітету, і уряду. Я переконаний, що ті точкові зміни, які відбулися, є абсолютно правильними. Загалом перспективний план Кіровоградської області зараз якісний. Що стосується безпосередньо цієї зони: сформувалася громада навколо міста Олександрії. По-перше, вона його майже брала в кільце, по-друге, розривалася територія Олександрії, що є неприпустимим. Тому пропозиції Асоціації міст України, зокрема, з цього питання були враховані. Щодо того, що "села забирали" – там було забезпечено обмін територією, тому що до цієї громади додавалися інші сільські ради. Але мета була в тому, щоб не порушувалася методика і місто Олександрія не було розірване. Тому питання треба адресувати тим, хто хотів схитрувати і створити громаду з порушенням методики, напевно, маючи якісь своє зацікавлення в цьому.
Вячеслав Негода, заступник міністра розвитку громад та територій:
– Наше спільне завдання – сформувати громади, які будуть спроможними з точки зору економіки, вимірів і викликів, які диктує сучасність. Станом на сьогодні у нас є відповідна методика формування спроможних громад, на основі яких і мають визначатися параметри, зокрема, і межі громад. Багато територіальних громад утворилися в процесі добровільного об'єднання, відповідно до чинного законодавства. А чинний закон про добровільні об'єднання до 20 грудня минулого року дозволяв щонайменше два формати об'єднання. Один – відповідно до перспективного плану, який задавав певні параметри. І це у більшості випадків були оптимальні перспективні плани. І другий варіант – вільне об'єднання у будь-якій формі. Після цього вирішувалося питання: вносити зміни в перспективний план, чи ні.
Багато громад утворилося за принципом добровільності, але проігнорували ще один важливий принцип – спроможності вирішувати ефективно всі питання місцевого значення. Тому в процесі завершення формування перспективних планів ми бачимо, наскільки болісно проходить процес створення фінальних, обґрунтованих перспективних планів. Звичайно, ті громади, які вже пройшли певний період своєї діяльності, хотіли б зберегтися. Але вони не мають перспектив розвитку. Тому зміни будуть. Більше того, навіть якщо ми і затвердимо нові громади, я думаю, що через деякий час (законодавство дозволяє це робити) буде тривати процес оптимізації їхніх параметрів, зокрема і меж. Це життєво необхідний процес.
Держава повинна бути досить динамічною і вчасно реагувати на виклики, пристосовуватися до економічних вимог, які є. Бо діючий адмінтерустрій затверджувався ще у 60-х роках минулого століття – минуло понад 60 років. Він створений під іншу соціально-економічну і політичну державу, і абсолютно не відповідає сучасним вимогам і критеріям. Тому зміни будуть, і не треба їх боятися. Навпаки, треба, щоб кожен українець – і як громадянин, і як фахівець, швидко пристосовувався до вимог часу.
Отакі коментарі. Схоже, вони навряд чи задовольнять громади, яких не влаштовує затверджений план.