Кропивницька міська рада більшістю голосів підтримала звернення до єпископа Кіровоградського та Новомиргородського Іоасафа та керівників релігійних організацій УПЦ міста Кропивницького з вимогою засудити дії настоятеля РПЦ Кіріла й розірвати юридичні зв’язки з російською православною церквою.
Це звернення, враховуючи багаторічну дружбу Іоасафа та Кіріла, звучить, як мінімум, наївно. http://chas-time.com.ua/liudyna/ioasaf-i-bogolep-dosi-pidtrimuyut-kirila.html Більше того, рік тому Кіріл у зв’язку із 60-річчям Іоасафа нагородив його орденом Серафима Саровського 2 ступеня.
Цікаво й те, що за день до рішення міської ради Іоасаф, який молиться за Московського патріарха Кіріла, як предстоятеля ЙОГО церкви, поскаржився в СБУ, поліцію, прокуратуру та голові ОВА Андрію Райковичу на те, що деякі громади призупинити діяльність УПЦ МП на їхніх територіях! Тобто, єпископ (не якийсь рядовий, можливо, не освічений священик!). цілком усвідомлюючи, що його церква належить до структури держави, яка пішла війною на його народ і хоче знищити його країну, жаліється, що цей народ не хоче ходити до храмів, які контролюються ворогом! Верх цинізму! Де тут взагалі Бог і віра? Такі, як Іоасаф, очевидно, сподіваю.ться не на Бога, бо тоді б вони були на боці свого народу, а на чорта, тобто Путіна, який переможе і СБУ змушуватиме людей сліпо підкорятися їхній брехні.
Була певна надія на синод УПЦ. Все-таки там люди, які точно знають історію церкви і для яких Бог і віра, все-таки, не порожній звук. Але – ні. На засіданні Синоду УПЦ (МП) 12 травня планували обговорити питання незалежності від російської православної церкви. За результатами засідання Синоду є офіційна заява УПЦ. У ній – про «захоплення храмів Української Православної Церкви» (маються на увазі переходи релігійних громад до ПЦУ), прохання до Президента Володимира Зеленського («зупинити релігійну ворожнечу в українському суспільстві та вжити необхідних заходів проти беззаконних дій щодо Української Православної Церкви»).У заяві також сказано, що найближчим часом «буде скликано зібрання за участю єпископів, священників, монахів та мирян для обговорення проблем церковного життя, що виникли внаслідок війни і які нас всіх турбують». А ще УПЦ заявила, що у нинішню війну спровокував колишній президент Петро Порошенко та Православна церква України. Ну, і де тут Бог, а де чорт?
Державна служба з етнополітики та свободи совісті стурбована заявою Синоду Української Православної Церкви Московського патріархату про те, що приводом для війни стала діяльність експрезидента Порошенка і ПЦУ. У відомстві заявили, що заява Синоду містить висловлювання, що можуть бути розцінені як розпалювання релігійної ворожнечі, образа почуттів вірян та виправдання війни РФ проти України.
Звернення депутатів Кропивницької міської ради до Іоасафа прокоментував у ФБ громадський діяч, який нині у лавах ЗСУ, Дмитро Сінченко: «Такі рішення доцільно було приймати навіть не до 24 лютого цього року, а ще до 2014 року. Сьогодні це має вигляд профанації, спроби створити видимість проукраїнської позиції. Я не стверджую, що це так і є, можливо, більшість депутатів були цілком щирими і дійсно хотіли зробити щось корисне, але це абсолютно беззубе рішення. Це мені нагадало, як Андрій Райкович на початку 2019 року заявив про підтримку переходу своєї церкви, яка знаходиться у власності його громадської організації, із Московського патріархату в ПЦУ. Заявив, але церкву так і не передав. Досі.
Що дійсно може зробити Кропивницька міська рада, щоб суттєво обмежити роботу ворожої агентури в церковних рясах? Розірвати договори оренди (так, вони в ОРЕНДІ!!!) на приміщення храмів в центрі міста (біля спортшколи, на Преображенській і біля Ковалівського парку) і віддати їх в оренду ПЦУ. Що може зробити міський голова і голова ВЦА Андрій Райкович? Передати приміщення храму на Новомиколаївці, яке знаходиться у власності його ГО, в ПЦУ, і сприяти переходам решти храмів області до канонічної церкви.
До кого слід звертатися депутатам? Ні, не до фсбшної агентури, а в СБУ. Час "демократичних" розмов, звернень і прохань давно минув. Настав час проводити обшуки і арешти. Не сумніваюсь, там є що шукати і є за що судити».
Ми розуміємо, що таку позицію можуть не розділяти прихожани УПЦ, яких роками переконували у виключній канонічності тільки цієї церкви. Факти свідчать про протилежне. У наступній подачі ми почнемо публікувати екскурс в історію УПЦ (МП).