Цитую звідси http://chas-time.com.ua/liudyna/koronavirus-zarazhae-kropivnitski-koledzhi-absurdom.html: «Наприкінці вересня гостра ситуація мала місце у інженерному коледжі. Весь склад студентів старших курсів мав бути відправлений у якості масовки на виставку АгроЕкспо. Свої плани керівництво коледжу не змінювало навіть тоді, коли у інших навчальних закладах почались відмови від участі у виставці, щоб не піддавати дітей ризику зараження. Крапку у цій історії поставила лише пряма заборона голови облдержадміністрації Андрія Назаренка брати участь у виставці будь-яким студентам, школярам та освітянам».
Не знаю, кому належить фраза «у якості масовки» – авторові статті чи керівництву інженерного коледжу, але вони або не розуміють її значення, або лякаються своєї тіні.
Іронічне словосполучення «у якості масовки» вживають тоді, коли на якісь публічні заходи силоміць чи за плату скеровують людей для того, аби складалося враження,що цей захід багатолюдний і відповідно популярний та цікавий. Так-от, шановні, АГРОЕКСПО – це зовсім не той івент, котрий потребує штучно зігнаного натовпу! Це вам не мітинг якоїсь партії-одноденки, куди кандидат запихає під загрозою звільнення або своїх підлеглих, або за гроші авантюристів, котрим одноково, чиїм прапором махати. На яскраву та видовищну АГРОЕКСПО люди рвуться самі. Пару кліків мишею – і знаходжу дані: за три дні на АГРОЕКСПО-19 побували 41 394 відвідувачі. За чотири дні 2018 року ця цифра становила 35 000.А цього пандемічного року? Читаю на вашому ж сайті AGROEXPO-2020 ще тривала, а учасники вже бронювали місця на 2021 рік: «Розпорядник виставки Ігор Глібко провів прес-конференцію для журналістів. Він повідомив, що незважаючи на карантинні обмеження та дощову погоду, на виставці побували понад 40 тисяч відвідувачів».
Це один важливий момент. Студентів заборонили везти на АГРОЕКСПО, «щоб не піддавати дітей ризику зараження». Звучить шляхетно і як турбота про здоров’я учнів коледжу. А чи самі ці турботливі люди були на АГРОЕСКПО? Я була там три дні! Народу маса навіть у дощ – і нікому не тісно! Бо площа і критого павільйону (на жаль, постраждав від смерчу), і відкритого майданчика настільки простора, що там можна й не старатися зберігати дистанцію. Вона дотримується сама хоч 5, хоч 10 і більше метрів.
У маршрутках, автобусах і тролейбусах, якими багато студентів і школярів щодня їздять на навчання, значно тісніше. Ще щільніші юрми у супермаркетах, де студенти, а іноді й учні через когось із дорослих жваво купують сигарети, пиво та горілку (суджу по АТБ на Великій Перспективній через дорогу від міськради). Особливо багато їх там було під час весняного карантину – дистанційне навчання переміщувало дітей із тісноти в школі (в класах Кропивницького здебільшого напаковано понад 30 учнів) у міську тисняву. А там ризик контакту із зараженими людьми значно вищий, ніж у середовищі однокласників.
І я не сумніваюся, що коли учнів знову переведуть на мережеве навчання (є ж така загроза?), то це буде озвучено з поважними виразами облич і турботливо-строгими інтонаціями – «щоб не піддавати дітей ризику зараження».
Тим часом жодної порівняльної статистики по захворюваності школярів при стаціонарному і заочному навчанні не оприлюднено. Зате знайшла ось що: 70% учнів і 90% учителів більше подобається очна форма навчання. А 80% батьків категорично проти дистанційного навчання.
Аліса Черська