Невідомо, чим керувалися розробники зразків зброї в СРСР і потім в рф, але поряд з відповідними призначенню назвами типу «Град» чи «Смерч», вони широко використовували назви далекі від військових, аж до ботаніки чи зоології включно. Мабуть, жартівники думали, що населенню буде легше помирати від усвідомлення, що їх на шматки розірвало «Гвоздикою» чи спалило «Джмелем».
Цікаво, що серед назв зразків чи типів озброєння дуже багато українських слів, а також топонімів і гідронімів. Очевидно, дружба народів краще почувалася, коли використовувала назви міст чи річок. Нас у цьому переліку цікавить все, що пов’язане з Україною і Кіровоградщиною. Можливо, велика кількість українських слів у зразках озброєння пов’язана з тим, що їх розробляли вихідці з України, як, наприклад, головний конструктор атомних підводних човнів «Баракуда» Микола Кваша. Він народився в 1929 році в Зінов’євську (зараз Кропивницький), помер у 2007 році в Нижньому Новгороді.
На перше місце в рейтингу «земляків» ми поставимо велику вогнеметну машину БМО-1 «Кіровоград» (бойова машина вогнеметників), яка була розроблена на базі бойової машини піхоти для розташування вогнеметного відділення в кількості чотирьох осіб, з боєкомплектом вогнеметів «Джміль» (рос. Шмель), а також «Приз», «Варна» та інших з припасами до них, включно з комплектом запалювально-димових патронів для додаткового захисту вогнеметників аерозольною хмарою. Ця модифікація дозволила значно покращити маневреність вогнеметних підрозділів на полі бою, кажуть конструктори з центрального конструкторського бюро міністерства оборони рф. Невідомо, чи потрапили ці зразки озброєння до українського мартирологу знищеної техніки, але кілька потужніших вогнеметних систем типу «Буратіно» та «Солнцепьок», які палять українські міста, наші військові таки утилізували і навіть захопили.
БМО-1 «Кировоград»
21 березня 2022 року московські загарбники знищили ударом з повітря готель «Інгул» в Миколаєві (є готель з такою назвою і в Кропивницькому). Цілком можливо, що ракети управлялися за допомогою комплексу «ІНГУЛ-A», розробленого в КБ «Луч»(Київ), для контролю та підготовки до використання авіаційних ракет класу «повітря-повітря», «повітря-поверхня» і керованих авіаційних бомб, що випускався з 1977 року. Цей «Інгул» був знятий з виробництва в 1989 році, але не з озброєння.
Знайому нам назву заводу сівалок «Червона Зірка» (Красная звезда) в рф присобачили до ракетносця, до речі, у них є і легкий крейсер «Кіров». В географічному плані до Кіровоградщини мають стосунок і такі зразки озброєння як «Буг» (бойовий модуль прицілювання, пеленгації та зв'язку для бронетехніки) і «Дніпро» – ракетоносій. Назву «Інгул» має (збережемо мову оригіналу) «большое корабельное судно», але що воно означає – слід подумати. «Інгулом» назвали і універсальний бойовий модуль для бронетехніки, мабуть, схожий з «Бугом».
Сергій Полулях