Повідомлення про те, що директора нашого театру Сергія Корнієнка затримано при спробі отримання хабара, шокувало і вразило багатьох – і колектив театру, і шанувальників та прихильників цього мистецтва. Першою промайнула думка – підставили. Адже театр – це не завод чи якесь велике виробництво, де можна сховатися на якійсь непримітній посаді. Як ви візьмете за хабар актора? Чи музиканта? Чи костюмера? Адже кожен з них відразу ж муситиме демонструвати професійні навики. І якщо їх немає, ніякий хабар не допоможе. А коли людина професіонал, її послуги потребуватимуть і без хабарів чи протекцій.
За кілька днів з’явилася версія, що таким чином Сергій Корнієнко брав на роботу дизайнера, аби сховати того від призову у армію. Версія слабенька. І дуже. Театр не має гарантованого бронювання. Ми бачимо, скільки відомих акторів сьогодні на передовій. І далеко не всі вони добровольці. То що вже говорити про дизайнерів…
Ми звернулися до Сергія Корнієнка, аби він конкретизував свої короткі репліки про те, що у цій справі присутній політичний елемент і що він занадто довіряв людям. Але поки що відповіді немає. Можливо, пан Сергій таки надумає пояснити цю з будь-якої точки зору непереконливу ситуацію. Молодий керівник і режисер тільки-тільки після попередніх скандалів почав утверджуватись у колективі. Ледь встиг проявити свій творчий підхід і запал: імперсивна вистава «Марко Лукич», створена за його ідеєю, свідчить про потужний режисерський і організаційний потенціал. Треба зовсім не мати розуму, щоб отак на рівному місці підставити себе. Очевидно, за всим цим стоїть якась інша сила зі своїми інтересами і брудними методами. Якщо Сергій Корнієнко знає про це і не викриє її публічно, то повністю перекреслить своє творче майбутнє.
Здивуваала і супершвидка реакція керівництва облради. Відомо багато випадків, коли у подібних ситуаціях воліють дочекатися рішення суду, і лише потім робити висновок. Тут же його зробили поспішно і моментально призначили виконувача обов’язків директора-художнього керівника Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.Л. Кропивницького. Ним став молодий режисер Євген Лавренчук. Він, не зважаючи на вік, на відміну від попередника, має багату біографію
Євген Лавренчук – український театральний режисер, продюсер та менеджер, поставив понад 30 театральних вистав. Профільну освіту здобував у Російській академії театрального мистецтва у Москві, проходив там курси з підвищення кваліфікації у режисурі. Співпрацював там із відомим російським режисером українського походження Романом Віктюком. З 2021 року має звання заслуженого артиста України, також отримав відзнаки за заслуги перед культурою Польщі та Ізраїлю. Режисер отримав низку нагород в Україні: премія Леся Курбаса за оперну постановку “Травіата” Джузеппе Верді, переможець Всеукраїнського театрального фестивалю-премії “ГРА” за той самий твір, був номінований на Шевченківську премію у 2021 році.
З 2018 по 2020 очолював Одеський національний академічний театр опери та балету. У 2021 році керівництво театру розірвало співпрацю з режисером, з чим той був категорично не згоден. На його захист виступив Національний комітет Шевченківської премії. Тоді представники премії зазначили, що на адресу комітету надходять підозрілі листи з проханням не нагороджувати Лавренчука. Натомість керівництво Одеської опери повідомляло, що Український культурний фонд подав у 2020 році позов проти благодійної організації режисера "Благoдійний фoнд Oдеськoї націoнальнoї oпери". Від нього вимагали повернути близько 700 тисяч гривень за нереалізований проєкт інклюзивного хору та оркестру. Згодом Лавренчук уклав угоду з УКФ про поступове повернення коштів. Після того випадку Лавренчук зняв свою кандидатуру на посаду головного режисера і не продовжував контракт з установою.
У 2002 році Лавренчук створив "Польський театр в Москві". Після російського вторгнення в Крим у 2014 році та початку війни на Сході України режисер виїхав з Росії, а політику РФ назвав злочинною. Театр припинив свою діяльність у 2015 році. Євгена Лавренчука затримали в Італії за запитом Росії на екстрадицію у 2021 році. Нібито він проводив фінансові махінації на суму 4 мільйонів рублів в той час, коли працював у країні. На його підтримку стали українські митці, також долучилися дипломати та політики. У березні 2022 року апеляційний суд Неаполя відхилив запит РФ через політичний характер звинувачень і прибрав режисера зі списків Інтерполу.
У коментарі для УП.Культура Євген Лавренчук розповів, що співпраця з театром Кропивницького розпочалася із запрошення від його нині колишнього керівника Сергія Корнієнка. Він запропонував Лавренчуку поставити в Театрі Корифеїв виставу.
"Я маю таку пристрасть – бачачи театральний організм, одразу починаю аудит, як творчий так і маркетингово-менеджерський. Для Сергія я розписав стратегію розвитку театру на чотири роки вперед і вона йому дуже сподобалась. Він представив її працівникам, своїм заступникам і також про неї дізналися в адміністрації обласної ради. Це не входило в суперечність з діяльністю Сергія, ніби зараз буде щось нове. Скоріше це логічне й органічне продовження співпраці, яку він розпочав зі мною, як з режисером-постановником".
Коментуючи затримання колеги, Лавренчук наголосив, що це була постановочна акція.
Серед найперших кроків на новій посаді Євген Лавренчук назвав створення режисерської колегії. За його словами, дорадчий орган буде працювати над репертуаром, створювати концепції на місяці вперед, а також розробляти напрямки і стилізацію театрального сезону. Режисер зазначив, що вже розпочалась робота над концепціями, проте, поки не визначать конкретне позиціонування для аудиторії, не розголошуватиме деталі.
Світлана Орел, за матеріалами УП