Повідомлення про те, що наша обласна влада провела нараду з питання створення на території п’яти громад Кіровоградської області національного природного парку «Чорнолісько-Боковеньківський», нагадало про проблему, яка не вирішується уже більше ста років.
Мета створення парку – збереження цінних природних та історико-культурних об’єктів, проведення наукових досліджень, створення зон рекреації, проведення освітньо-виховної роботи на тему екології тощо. НПП «Чорнолісько-Боковеньківський» охоплюватиме частини територій п’яти громад Кіровоградщини: Олександрівської, Дмитрівської, Суботцівської, Гурівської та Долинської. Зараз власники та користувачі цих земель – ДП «Ліси України» та ДЦДЛС «Веселі Боковеньки». Як зазначалось під час наради, на даний час проведено всі необхідні дослідження щодо природної цінності території майбутнього парку. Ініціатори створення НПП «Чорнолісько-Боковеньківський» вже отримали від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України схвалення клопотання про створення на Кіровоградщині національного природного парку. Матеріали щодо створення парку направлено для вивчення та погодження до усіх зацікавлених сторін.
А ось тут і камінь спотикання. Бо необхідність збереження унікальної природної оази науковці довели ще на початку минулого століття. Майже дясять років тому це питання гостро підняв кандидат географічних наук Андрій Домаранський. Чорний ліс: новий національний парк в Центральній Україні?
Широкого розголосу набув круглий стіл, ініційований місцевим осередому Українського географічного товариства, «Чорнолісся верхів’їв Інгульця: цінність, проблеми, перспективи». Йшлося про те, що вікові ліси Центральної України – Чорний ліс, Нерубай, Чута, Бірки сьогодні знаходяться під загрозою. Національний парк створювати не хочуть, а ліс активно вирубують…
Прес-конференція на цю тему тоді зібрала широке коло не лише журналістів, а й вчених та громадських діячів. Останнім часом проблема збереження природи, дбайливого ставлення до неї загострюється буквально на очах. Варварське обрізання дерев, невмотивована вирубка піднімають на їхній захист не лише спеціалістів, а й звичайних мешканців міст і сіл. Часом доводиться буквально воювати за кожне дерево. Масова свідомість починає дозрівати до усвідомлення надзвичайної цінності природних ресурсів. Створення ж національного природного парку – це майєже 23 тисячі гектарів вікового лісу із унікальними природнгими об’єктами, як озеро Берестувате, глибина якого досі точно не визначена, історичними та археологічними пам’ятками, червонокнижними представниками флори і фауни.
Але це питання не таке просте. Лісгоспи, наприклад, вважають, що в області спостерігається диспропорція щодо залучення переважно лісових територій до природно-заповідного фонду. Мовляв, без роботи залишаться 300 працівників, мінус відрахування до місцевих бюджетів. Звісно, якась частина людей потрібна буде для обслуговування НПП. До того ж, коли налагодиться постійний потік туристів, місцеве населення зможе заробляти певні кошти. Та лісівники впевнені, що навіть через десять років після створення національного природного парку він не зможе відраховувати до місцевих бюджетів стільки коштів, як це сьогодні роблять лісгоспи. Але – за рахунок чого?
На засіданні згаданого круглого столу кандидат географічних наук Лариса Семенюк навела вражачі цифри:
–. У Кіровоградській області за 2014-2016 роки обсяги продукції лісового господарства зросли на 222,6% ! При цьому площа відтворення лісів зменшились на 18 відсотків. І цей руйнівний процес триває щороку!
Є й певний плюс – НПП не претендує на жоден гектар сільськогосподарських угідь. Це – державна земля, яку не треба спеціально виділяти, тільки погодити межі.
Отож, у цій непростій ситуації обласний департамент екології та природних ресурсів має збалансувати економічні та соціальні інтереси користувачів. Але вже зараз очевидно, що без твердої державницької позиції це зробити навряд чи вдасться.
Тодішній очільник департаменту Олександр Ковтунов запевняв присутніх, що протягом місяця робоча група таки запрацює. А от скільки часу, мовляв, знадобиться для підготовки науково-економічного та екологічного обгрунтування проєкту – невідомо.
То вже пройшло вісім років. І змінилось хіба що те, що до НПП «Чорноліський» додалися Боковекньки. А це може ще більше ускладнити справу. Доведеться чекати ще сто років? Цікаво, скільки нарад за цей час проведе влада?
Світлана Орел